Білі зуби - Зеді Сміт

Але справа була така, що Міллат не збирався їхати додому: він мав шизофренічну свідомість — однією ногою в Бенгалі, другою у Віллесдені. В душі він був однаковою мірою і там, і тут. І йому не треба було паспорта, щоб жити одночасно у двох місцях, не треба було візи, щоб проживати і братове, і власне життя водночас (врешті, він був близнюк). Алсана перша зрозуміла це. Вона повідала це Кларі: «Господи, вони, як дві половини яблука, з’єднані, як туди-сюди, потягни за один кінець, вискочить інший, що бачив Міллат, те знає Маджід, і навпаки!» Й Алсана бачила тільки те, що лежало зверху: однакові хвороби, одночасні нещасні випадки чи те, що домашні тварини на різних континентах гинули в один день. Вона не знала, що, поки Маджід дивився, як циклон 1985-го збиває речі з висоти, на якій вони лежать, Міллат випробовував долю, дряпаючись угору по стрімкій стіні кладовища на Форчун-Грін; що 10 лютого 1988-го, поки Маджід продирався через оскаженілий натовп у Дацці, відбиваючи випадкові удари тих, хто вирішував вибори ножами і кулаками, Міллат робив те саме між трьома п’яними, розлюченими, гарячими ірландцями під сумнозвісним Кілбурнським публічним будинком Бідді Малліган. А, ви ще не переконані збігами обставин? Ви хочете фактів, фактів, фактів? Ще сутичок із Тіткою в капюшоні і з косою? Окей: 28 квітня 1989-го торнадо зірвав чіттагонзьку кухоньку в повітря — разом з усім, крім Маджіда, який дивом лишився на підлозі, скручений у клубочок. Тепер гляньмо на Міллата, п’ять тисяч миль звідти, який входив у легендарну шестикласницю Наталью Кавендіш (чиє тіло приготувало їй недобрий сюрприз); презервативи, нерозпаковані, лежать собі в пачці в кишені; але якимось дивом він не підхопить цього; хоча зараз він ритмічно рухається, вгору-всередину, глибше і з боку в бік, заграючи зі смертю.

Три дні:

15 жовтня 1987

Навіть коли зникло світло і вітер мало не розбивав подвійні шиби у вікнах, Алсана, яка непохитно вірила в оракула на ймення Бі-бі-сі, сиділа у нічній сорочці на софі та відмовлялася піти.

— Якщо містер Фіш каже, що все добре, чорт, отже, все добре. На Бога, він все-таки з Бі-бі-сі!

Самад давно відмовився від ідеї (це було неможливо — змінити віру Алсани в незмінну надійність її улюблених англійських інституцій, серед них: Принцеса Анна, Блю-Тек, Чілдрен Роял Верайеті Перформанс, Ерік Моркамб, Жіночий Час). Він узяв з кухонної шухляди ліхтарик і пішов нагору, до Міллата.

— Міллате? Міллате! Ти тут?

— Може, абба. А може, і ні.

Самад пішов на голос із ванни і побачив Міллата, по підборіддя в брудній рожевій мильній піні, він читав «Віз».

— А, таточко. Злючий. З ліхтариком. Посвіти мені сюди, а то темно читати.

— Забудь про це, — Самад вирвав комікси з рук сина. — Чорт забирай, на вулиці ураган, а твоя божевільна мати сидить там, щоб на неї дах упав. Вилазь з ванни. Я хочу, щоб ти пішов у сарай і приніс дерева і гвіздків, щоб ми могли…

— Але, абба, у мене гола задниця!

— Давай не патякай мені тут — це надзвичайний випадок. Я хочу, щоб ти…

Знадвору долинув жахливий рипучий звук, наче там вирвали щось з корінням і жбурнули об стіну.

Через дві хвилини сім’я Ікболів, у різному стані неодягненості, стояла рядочком, виглядаючи з вікна кухні на місце, де колись стояв сарай. Міллат тричі притупнув і замугикав з бакалійним акцентом:

— О мі, о май. Мій солодкий дім, мій любий дім.

— Добре, жінко. Тепер ти йдеш?

— Можливо, Самаде Мія, можливо.

— Твою дивізію! Зараз не час для референдуму. Ми їдемо до Арчібальда. Може, у них ще є світло. Один у полі не воїн, так що ви обоє — зараз — вдягаєтесь, берете необхідні речі, питання життя і смерті, і сідаєте в машину!

Змагаючись із вітром, який виривав йому з рук дашок багажника, Самад спочатку дивувався, а потім засмучувався з речей, які його дружина й син вважали необхідними в питанні життя і смерті:

Міллат

«Народжений для швидкості» (альбом) — Спрінгстін.

Плакат з Де Ніро в сцені «Ти мовиш до мене» із «Таксиста».

Касету «Кривавий дощ» (роковий фільм).

Облягаючі «Левіси-501» (ред-таб).

Пара чорних бейсбольних кросівок.

«Механічний апельсин» (книжка).

Алсана

Швейна машинка.

Три баночки тигрового бальзаму.

Ягняча ніжка (заморожена).

Ванночка для ніг.

«Зодіак від Лінди Гудмен» (книжка).

Гігантська пачка дамських сигарет.

Діваргіт Сінгх у «Місячному сяйві над Кералою» (мюзикл).

Самад прикрив багажник.

— Жодного ножа, жодних продуктів, жодного ліхтаря. Чудово, твою дивізію. Призовий фонд за вгадування ветерана війни поміж Ікболів відміняється. Ніхто навіть не подумав взяти Коран. Основну річ у критичній ситуації: духовну підтримку. Я йду назад, у дім. Ви — сидіть у машині, і щоб мені поворухнутися не сміли.

У кухні Самад крутив ліхтариком: каструля, конфорка, чашка, фіранка, і потім сюрреалістичний вигляд їхнього сарайчика, що сидів, наче розбійницьке гніздо, на сусідському каштані. Він знайшов армійський швейцарський ножик, який поклав був під рукомийник, взяв у вітальні свій оздоблений позолотою та оксамитовими китицями Коран і вже зібрався йти, коли його посіла спокуса відчути-таки бурю, подивитися на нестримне руйнування. Він почекав, поки вітер трохи стишиться, і відчинив двері в сад, де відсвіт блискавки явив йому картину передміського апокаліпсису: дуби,