Переможець завжди самотнiй - Пауло Коельо
"Переможець завжди самотній" - це захоплююча історія про людину, яка намагається знайти свій шлях в житті. Книга написана Пауло Коельо - майстром слова, який вміє переносити своїх читачів у світ магії та філософії. В електронній бібліотеці readbooks.com.ua ви можете знайти цю книгу та читати її онлайн безкоштовно і без реєстрації.
Це історія про чоловіка на ім'я Жак. Він - переможець, але він самотній. Він добився великих успіхів в житті, але ціна, яку він заплатив, була дуже висока. Він дійшов до вершини свого успіху, але він не відчуває радості від своїх досягнень. Його життя - це спогади про те, що він зробив, про те, як він перемагав, але не про те, хто він є насправді.
У пошуках своєї істинної сутності, Жак вирушає у подорож. Він зустрічає різних людей, які допомагають йому зрозуміти своє місце у світі. Через свої пригоди та відкриття, він знаходить свій шлях до себе самого. Книга "Переможець завжди самотній" - це книга про те, як знайти себе та зрозуміти своє місце у світі.
Якщо ви шукаєте книгу, яка змусить вас задуматися над своїм життям та відкриє для вас новий світ філософії, то "Переможець завжди самотній" - це книга для вас. В електронній бібліотеці readbooks.com.ua ви можете знайти цю книгу та читати її онлайн безкоштовно і без реєстрації.
Переможець завжди самотній
О Маріє, зачата без гріха, молися за нас,
що звертаємося до Тебе.
Амінь
І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся. Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу. Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті! Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного? Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся? Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
Євангелія від Луки 12, 22–27 Хоч би ким ти був, ти, хто тримаєш мене в руці, Якщо не врахуєш одного, ти нічого від мене не матимеш. Тож остерігаю тебе, візьми до уваги, Я не такий, як ти думаєш, я зовсім інший. Не так просто стати моїм послідовником, Не так легко претендувати на мою прихильність. Дорога непевна — результат невідомий, а може, й фатальний; Тобі доведеться відмовитись від усього — тільки я буду твоїм Богом, єдиним і незамінним, І ти муситимеш навчатися — довго й терпляче, Забувши про своє колишнє ставлення до життя, про його узгодженість із життям інших. Тому залиш мене там, де я є, зніми руку з мого плеча, Поклади мене й іди далі своєю дорогою. Волт Вітмен (з циклу «Листя трави»)Присвячується Н. Д. де Піетат, яка прийшла на землю, щоб показати шлях до Подвига Доброго
Портрет
На той час, коли я закінчив писати ці сторінки, при владі ще залишаються кілька диктаторів. В одну з країн на Близькому Сході вторглися війська світової супердержави. Терористи здобувають собі дедалі більше прихильників. Християнські фундаменталісти спроможні обирати президентів. На духовний пошук претендують кілька сект, що, як вони стверджують, володіють «абсолютним знанням». Цілі міста стираються з мапи гнівом розлютованої природи. Уся влада у світі зосереджена в руках шістьох тисяч осіб, згідно з дослідженнями одного авторитетного американського інтелектуала. Існують тисячі в’язнів совісті на всіх континентах. Тортури вважаються одним із законних методів допиту. Багаті країни закривають свої кордони. Країни бідні безпорадні щось удіяти проти безпрецедентного виходу своїх громадян, що вирушають на пошуки Ельдорадо. Геноцид триває щонайменше у двох африканських країнах. Економічна система подає ознаки виснаження, великі статки починають руйнуватися. Рабська праця дітей стала постійним явищем. Сотні мільйонів людей живуть нижче від рівня абсолютної бідності. Поширення ядерної зброї видається явищем незворотним. Виникають нові хвороби. Давні не вдається взяти під контроль.
Чи справді таким є портрет світу, в якому я живу?
Звичайно ж, ні. Коли я вирішив сфотографувати свою епоху, то написав цю книжку.
Пауло Коельйо