💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Сучасна проза » Жінка у білому - Вилки Коллінз
Читаємо онлайн Жінка у білому - Вилки Коллінз
у вас на службі.

— А це сумісне з вашим поняттям обов'язку переді мною — кидати мені в обличчя ваші підозри? — несамовито вигукнув він. — Я бачу, куди ви хилите! Ви витлумачили по-своєму, злостиво той невинний обман, до якого ми вдалися заради блага самої леді Глайд. Для її здоров'я були вкрай необхідні переміна обстановки й клімату, і ви так само добре знаєте, як і я, що вона нізащо б не поїхала, коли б їй сказали, що міс Голкомб досі лишається тут. Її обманули в її ж інтересах, і мені байдуже, хто про це буде знати! Ідіть геть, якщо хочете, — та економок таких, як ви, повно, й вони прибіжать, тільки погукай! Ідіть собі, коли хочете, але остерігайтеся поширювати плітки про мене та мої справи. Говоріть правду і тільки правду, а то непереливки вам будуть! Побачте міс Голкомб самі та переконайтеся, що доглядали її в цій частині будинку, як і в колишніх її покоях, незгірш. Згадайте лікареве розпорядження: для леді Глайд якнайшвидше потрібна переміна обстановки. Добре все це затямте, а тоді можете говорити що завгодно про мене та про мої вчинки, якщо тільки посмієте!

Люто, не зводячи духу, випалив він усі ці слова, ходячи туди й сюди і стьобаючи повітря нагайкою.

Та хоч би що він казав чи робив, ніщо не могло змінити моєї думки про ту ганебну брехню, яку він говорив у моїй присутності вчора, й про жорстоке ошуканство, що ним він розлучив леді Глайд із сестрою, відіславши її в Лондон, у той час як вона мало не божеволіла від тривоги за міс Голкомб. Я, звісно ж, не висловила цих думок, щоб не роздратувати його ще дужче. Але рішення моє лишалося тверде, і я намірялася виконати його неухильно. «Тихе слово гнів одвертає...» Тож я притлумила свої почуття, коли настала моя черга відповідати йому.

— Поки я перебуваю у вас на службі, сер Персіваль, — сказала я, — сподіваюсь, я досить добре знаю своє місце, щоб не доскіпуватися до причин ваших вчинків. Коли я вже не служитиму вам, то досить добре знатиму своє місце, щоб не говорити про справи, які мене не стосуються...

— Коли ви хочете піти від мене? — безцеремонно урвав він мене. — Не подумайте, ніби я дуже хочу, щоб ви зостались, я зовсім не збираюсь умовляти вас, щоб ви не пішли. В цій справі я справедливий і відвертий, від початку й до кінця. То коли ви хочете піти від мене?

— Якомога раніше — як тільки вам зручно буде мене відпустити.

— Мої зручності не мають до цього ніякого відношення. Завтра вранці я назавжди їду з Блеквотер-Парку, а вас я можу розрахувати хоч цього вечора. Якщо ви хочете подбати про чиїсь зручності, подумайте ліпше про міс Голкомб. Строк найму місіс Рюбель кінчається сьогодні, і ввечері їй треба вже бути в Лондоні. Якщо ви поїдете зараз же, коло міс Голкомб не зостанеться жодної живої душі — нікому буде її доглянути.

Сподіваюсь, я можу не згадувати про те, що, звісно, я не була здатна покинути міс Голкомб напризволяще, надто в такій скруті, що спіткала її та леді Глайд. Діставши від сера Персіваля чітке підтвердження того, що місіс Рюбель поїде геть сьогодні ж, якщо я зміню її коло хворої, а також добившись від нього дозволу, щоб містер Доусон поновив свої візити й нагляд за здоров'ям міс Голкомб, я залюбки погодилася зостатись у Блеквотер-Парку аж до того часу, коли вона, тобто міс Голкомб, не потребуватиме більше моїх послуг. Ми домовилися, що за тиждень до мого від'їзду я попереджу повірника сера Персіваля, щоб він міг ужити відповідних заходів і знайти когось на моє місце. В кількох словах ми залагодили всю справу. Тоді сер Персіваль крутнувся на закаблуках і пішов від мене. Тепер я могла підійти до місіс Рюбель. Ця дивна чужоземна персона спокійнісінько сиділа собі на порозі весь цей час, дожидаючи, поки я зможу піти слідом за нею до кімнати міс Голкомб.

Та не пройшла я і половини відстані до місіс Рюбель, як сер Персіваль раптом зупинився і погукав мене до себе.

— Чому ви кидаєте службу в мене? — спитав він.

Після тієї розмови, яка тільки-но відбулася між нами, це запитання прозвучало так дивно, аж я не знала, що на нього відповісти.

— Затямте: мені байдуже, чому ви йдете від мене! — вів він далі. — Та коли ви підете до когось іншого на службу, вам доведеться вказати причину, чому ви пішли від мене. Яку причину ви вкажете? Що родина роз'їхалась? Так?

— Проти цієї причини, сер Персіваль, не може бути поважних заперечень...

— Чудово! Оце і все, що я хотів знати. Коли до мене звернуться по ваші рекомендації, ось причина, через яку ви пішли від мене і яку ви самі вказали. Ви звільнилися тому, що родина роз'їхалась!

Не встигла я мовити й слово на відповідь, як він знов крутнувся і швидко пішов від мене в парк. Його поведінка була така ж дивна, як і манера розмовляти. Признаюсь, що він налякав мене.

Коли я підійшла до місіс Рюбель, то побачила, що навіть її терпінню вже наставав край.

— Нарешті! — мовила вона, здвигнувши своїми сухорлявими чужоземними плечима. Вона повела мене в жилу частину будинку, піднялася по східцях і відімкнула своїм ключем двері довгого коридора, що вів до старих єлизаветинських покоїв. Цих дверей жодного разу не відчиняли за весь час мого перебування в Блеквотер-Парку. Самі ці покої я добре знала, зрідка до них заходила, але через інші двері, з протилежної сторони будинку. Місіс Рюбель зупинилася біля третьої кімнати з тих, що були розташовані вздовж старої галереї, вручила мені ключа від кімнати разом із ключем від дверей коридору й сказала:

— В цій кімнаті знаходиться міс Голкомб.

Перш ніж увійти, я вирішила дати зрозуміти місіс Рюбель, що її послуги доглядальниці більше вже не потрібні. Тож я й сказала їй навпростець, що від цієї хвилини беру догляд хворої повністю на себе.

— Рада чути це, мем, — сказала місіс Рюбель. — Мені дуже хочеться поїхати звідси.

— Ви поїдете сьогодні? — спитала я, щоб упевнитися в цьому.

— Оскільки ви все взяли на себе, мем, то я вирушаю через півгодини. Сер Персіваль люб'язно надав у моє розпоряждення садівника й колясу — я можу скористатися ними хоч і зараз. Через півгодини вони будуть мені потрібні, щоб їхати на

Відгуки про книгу Жінка у білому - Вилки Коллінз (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: