Жінка у білому - Вилки Коллінз

— Господи, і що привело вас сюди? — спитав я. — Чи ж знає містер Ферлі...

Меріан не дала мені договорити, сказавши, що містер Ферлі помер. Його розбив параліч, після якого він так уже й не видужав. Містер Кірл сповістив їх про його смерть і порадив негайно їхати в Ліммерідж.

Невиразне передчуття якоїсь великої переміни замріло в моїй голові, однак Лора заговорила швидше, ніж я встиг його усвідомити. Вона пригорнулася до мене, щоб краще натішитися подивом, що не сходив з мого обличчя.

— Волтере, любий мій, — сказала вона, — чи ж треба нам виправдуватися в тому, що ми посміли сюди приїхати? Боюсь, коханий мій, що в такому випадку мені доведеться порушити наше правило й заговорити про минуле.

— Немає ані найменшої потреби спогадувати минуле, — заперечила Меріан. — Ми можемо все пояснити, та ще й куди цікавішим чином, якщо заговоримо про майбутнє. — Вона підвелась і підняла дитину, що гукала й підстрибувала в неї на руках. — Чи знаєте ви, Волтере, хто це такий? — спитала вона, дивлячись на мене блискучими очима, в яких стояли сльози радості.

— Навіть моєму збентеженню є межа, — відповів я. — Думаю, що я ще здатний розпізнати свою власну дитину. 

— Дитину! — підхопила вона з колишньою граційною веселістю. — І це ви так по-панібратськи відгукуєтеся про одного з найбагатших поміщиків Англії? Ось я звертаю вашу увагу на це вельможне немовля, але чи здогадуєтеся ви, в чиїй присутності стоїте? Авжеж ні! То дозвольте познайомити двох видатних людей: містер Волтер Гартрайт — і юний спадкоємець Ліммеріджу!

Так вона сказала. Записавши ці її слова, я написав усе. Перо перестає слухатися моєї руки. Закінчено довгу, щасливу працю багатьох місяців. Меріан була нашим добрим ангелом — нехай же її словами закінчиться наша повість.

Кінець.

Примечания

1

Карл V — іспанський король, імператор Священної Римської імперії (1500—1558), сучасник венеціанського художника Тіціана (1476—1576).

2

Ідеться про Діка Терпіна, розбійника й конокрада, що жив у XVIII сторіччі в Англії

3

Шерідан Річард (1751 —1816) —англійський драматург, автор комедії «Школа лихослів'я», з якої взято цитату.

4

Я повинен згадати тут, що наводжу Песчину розповідь із скороченнями й деякими змінами з огляду на надзвичайно серйозний характер, який має його розповідь, а також із почуття обов'язку щодо мого друга. Це єдина частина всієї повісті, де я не маю права бути цілковито відвертим із моїми читачами, оскільки цього вимагає всім зрозуміла обачність. (Приміт. автора).