Щоденник Ніни - Рін Фольк

Не даючи обернутися, невідомий обійняв Ніну вільною рукою і впевнено та щільно притиснув до себе. Недвозначне свідчення чоловічого бажання вперлося в жіночі сідниці.

Приголомшена дівчина на декілька секунд завмерла, потім впустила книгу, і тоді почала вириватися, брикатися і навіть намагалася кричати, але вимовити нічого не могла. Тримали її міцно.

З переляку Ніна не одразу зрозуміла, що промовлене пошепки «Чекала?» їй знайоме. І слова, і голос… Де ж вона чула цей голос?

Зрештою, спокійніше їй від цього не стало. Виявитись зґвалтованою на робочому місці невідомо ким… Ні, така пригода Ніна не тішила. Описати таке — одне, а відчути — зовсім інше. Хто ж насмілився? Можна подумати, що якби вона побачила, хто саме її…

Незнайомець тихо вилаявся, коли Ніна спробувала вкусити його за долоню. Вкрай здивована дівчина миттєво перестала вириватися. Щось у чоловічому голосі знову її зацікавило. Чи можливо, щоб це був М.? Не вигаданий, звісно ж, а справжній. Чи вона видає бажане за дійсне?

Дуже вже хотілося вірити, що саме М. таки прочитав її щоденник і вирішив... А що він, власне, вирішив? Пожартувати? Погратись? Розважитись її коштом?

Все перераховане — не надто втішне, але з іншого боку… Ніна сама не вірила, що подумала про це — чому не спробувати? Адже якщо все трапиться за взаємним бажанням, за згодою обох сторін, то в результаті можна отримати декілька приємних хвилин для себе, і… подарувати їх йому.

Вона, мабуть, геть здуріла.

Чужий чоловік відверто притискається до неї всім тілом. До речі, великим та сильним. А поки вона вагається, чи дозволяти йому безсоромно торкатися до неї чи ні, він уже встиг підтягти догори кофтину і тепер нетерпляче погладжував жіночий бік, живіт, навіть пірнув пальцями під бюстгальтер, накрив груди, затанцював кінчиками пальців навколо ореоли.

До стелі полетів приглушений стогін. Ніна обімліла. Адже це вона! Саме вона видає такі непристойні звуки!

— Кричати не будеш? Двома руками значно приємніше. Тільки спробуй. Тобі сподобається. Не кричатимеш?

— Ні...

Вона це сказала чи тільки подумала?

Хоч би що там було, незнайомець перепитувати не став, а жіноча кофтинка разом з бюстгальтером дуже скоро опинилися на полиці поряд із любовними романами.

Ніна дихала часто й важко, поки широкі чоловічі долоні м'яли її груди та натискали на вершинки. Дівчина відчувала гарячі губи на своїй шиї й, підкорена незвичними та дуже несподіваними діями, безвільно відкинула голову на груди свого М.

Їй дуже хотілося вірити, що позаду та з нею зараз саме М., і Ніні вдалося себе в цьому переконати. Майже. А якщо ні, то…

До біса. Невідомо, коли ще їй буде настільки ж приємно.

Зрештою, це були її власні фантазії, мрії, сподівання, і вона збиралася пережити їх усі. Адже ніхто ні про що не дізнається. Ця таємниця залишиться між нею та М. Якщо він досі не вдарив її, не кинув на підлогу, не подер одяг…

«До речі, щодо одягу — цікавий варіант. Але… Ні, поки що — ні».

Голова йшла обертом, тому Ніна не одразу зрозуміла, що чоловік вже повернув її до себе обличчям. Розплющувати очі не хотілося. Вона все одно нічого не побачить. Сутінки згустилися, і приміщення, вщент заставлене стелажами, поринуло у темряву. У тиші лунало лише голосне дихання коханців, задоволені жіночі зітхання та легкі прицмокуючі звуки, наче дитина ласувала материнським молоком. Тільки грудьми Ніни чималого розміру насолоджувалась далеко не дитина, і коли зуби покусували збуджену плоть, дівчина скрикувала і все дужче впивалася пальцями в чоловічі плечі.

Здавалося, тривало все це вічність. Дівчина то танула, то тремтіла. І тут чоловік почав розстібати блискавку на її спідниці.

З'явитися перед М. у всіх своїх восьмидесяти трьох кілограмах?

Такого Ніна не могла дозволити навіть у темряві. Поки чоловік плутається у її одязі, недоліки фігури можна хоч якось приховати. Нехай залишається в омані ще деякий час. Або не дізнається про це ніколи. Навряд чи колись вони постануть один перед одним оголеними при денному освітленні.

— Не можна, — сказала тихо, але категорично.

Не даючи Ніні прийти до тями ще більше, М. швидко заліз руками під спідницю і стиснув її сідниці, заледве прикриті мереживом. Останнім часом дівчина одягала свою найкращу білизну.

— А так? – Ніна кивнула. М. навряд чи це побачив. Мабуть, вирішив, якщо вона мовчить... Яка різниця, що він вирішив? Чоловік продовжував стискати в руках повні півкулі, захоплюючи дедалі більші території. Це було настільки захопливо, що Ніні зовсім перехотілося щось аналізувати. Лише думка про білизну застрягла, як голка на старому вінілі: «Потрібно купити щось сексуальне». А незнайомець тим часом видав:

— Більше не носи це на роботі.

І розірвав її трусики.

Добре, що вона була у панчохах на гумці. Але трусики… Найкрасивіші та найдорожчі!

— Що ви собі дозволя… — почала обурена Ніна, але цієї миті чоловічі долоні розсунули дівочі стегна, а пальці почали пестити її глибше — повільно, ґрунтовно, не пропускаючи жодного міліметра, кожну складочку та заглибину…