Щоденник Ніни - Рін Фольк
М. посадив дівчину до себе на коліна та обійняв.
— Спасибі. Було добре, але не так, щоб я хотів повторити. — Ніна не знала, чи є в цьому її вина, і промовчала, чекаючи на продовження. — Не в тобі річ. Мабуть, такий спосіб не для мене.
— І не для мене, — зізналася Ніна. Можливо, колись вона зможе отримати від такого задоволення, але зараз… Брехати ж М. не хотілося.
— Тоді вигадаємо щось інше.
Ніна не знала, радіти їй чи обурюватися. Невже М. вирішив перепробувати з нею всю Камасутру? За два тижні не впораються. Точніше, півтора. Як же мало залишилося!
— Я втомилася.
Чоловік поцілував її в чоло й піднявся разом з нею. Біля дверей загорнув в махрове простирадло.
Вже в домі, укладаючи в ліжко, попередив:
— Піду, скупаюся.
— В озері?
— Після лазні таке корисно.
— Не застудися. Будь ласка.
Він попестив її по щоці.
— Не хвилюйся за мене.
М. пішов, а Ніна подумала, що не турбуватися про цього чоловіка вже не вийде.