Щоденник Ніни - Рін Фольк

Ніна дуже повільно обернулася. Вона наче боялася сполохати привида та власні сподівання. Та перед нею був не привид.

М. стояв спиною до дверей, і Ніна могла бачити лише доволі кремезні контури. Цього разу, як і на попередні таємничі побачення, чоловік з'явився у книгарні у джемпері, а не в шикарному костюмі з дорогої тканини. Проте тепер, коли вона побачила знайомий до серцебиття силует, дівчина більше не сумнівалася, що її коханець і постійний покупець романів для незнайомої жінки — одна й та ж сама людина. Існування незнайомої жінки напружувало все більше, але Ніна примусила себе відкинути ці думки. Чомусь же М. кожного разу повертається до неї?

І нехай, що вона є, та незнайома любителька жіночих романів.

Зараз, саме цієї хвилини, М. з Ніною. І якщо він тут, то саме Ніна йому потрібна. І він їй потрібний.

Ніна хитнула головою, відмовляючи собі у романтичних мріях. М потрібен їй лише заради задоволення. На подібну пригоду та «освіту» в настільки делікатному питанні дівчина навіть не сподівалася. Про таке вона могла лише мріяти, розповідаючи про все Щоденнику.

Але не зараз. Цієї хвилини для фантазій не залишилося часу.

М. у лічені секунди подолав відстань, що розділяла їх, наче його терпіння враз скінчилося. Ніна його дуже добре розуміла. Вона задихалася, коли нарешті опинилася в його обіймах.

Руки наче обхопили її всю, ніби М. намагався одночасно торкнутися кожної частини її тіла. Ніби Ніна дарунок, який не терпиться негайно розгорнути. Це лестило і трішки лякало, однак боятися було ніколи. Навіть замислюватися над цим не залишалося часу.

Губи жадібно торкнулися її шиї, подарували доріжку з гарячих поцілунків, примушуючи Ніну стогнати. Це звук злетів до стелі, наче запрошення до більш активних дій. Якщо М. відчував бодай частку того, що відчувала Ніна, то він вже ніби знаходився над підлогою, а вони лише обійнялися.

Але одяг… Як же заважав одяг. Непереборно хотілося торкнутися чоловічої шкіри — шкіри М.

Він обійшов разом з нею перешкоду, практично переніс її та всадовив на прилавок з боку продавця. Зігрів долонями коліна і розсунув їх. Став впритул. Одним стрімким рухом зняв з Ніни кофтинку.

М. задоволено замурчав, зім’явши у широких долонях чималенькі груди. Він широко розводив пальці, намагаючись обхопити обидві півкулі повністю. І коли це не вдалося, обхопив одну з вершинок губами. Потім іншу. Втягував їх, перекочував наче льодяники, тягнув на себе, викликаючи солодкі судоми внизу живота. А Ніна тим часом видавала непристойні звуки, вже не стримуючись і не криючись. У цю мить їй було байдуже, навіть якщо хтось почує.

Вільною рукою М. притримував коханку за шию, не даючи відсторонитися. Та їй і самій не хотілося. Ніна силою втиснула пальці в широкі плечі, щоб втриматися на місці, а не впасти від насолоди.

Вона стогнала, він вторив їй. Вона скрикувала, він гарчав.

Давши спокій жіночим грудям, М. знову цілував її в шию, а руками підняв спідницю. Огладив сідниці. Тут він діяв сильніше і не так обережно, впиваючись пальцями в податливе тіло. Потім нестерпно довго пестив стегна, поки Ніні не здалося, ніби вона сидить на вугіллі.

Дівчина очікувала, що чоловік, як і минулого разу, торкнеться чарівного місця між її ніг, але М. несподівано і боляче увійшов всередину пальцем. Ніна перестала дихати. Потім з її грудей вирвався рвучкий видих. Вона намагалася призвичаїтися, та виходило не надто. В голові сигналило: «Невже сьогодні? Але ж...»

— Розслабся, не муч себе, — прошепотів чоловік так ніжно, що Ніна одразу ж зробила так, як він просив.

Пішло легше. Палець проникнув глибше. Повільно погладив стінки. Почав просуватися далі.

— Я ще не була з чоловіком, — пробурмотіла Ніна скоромовкою і сховала обличчя на чоловічому плечі.

Не зовсім так. Адже з М. вони теж не шахи грали. Але й до головного не дійшли.

— Знаю. Довірся мені.

Куди вже більше? Але що їй залишалося? Вона сама дозволила йому зайти так далеко.

— Я спробую.

Ніна намагалася дихати рівно, поки М. досліджував, розсовував її зсередини. Якоїсь миті стало по-справжньому боляче, і Ніна зойкнула. Чоловік знову почав цілувати її груди. Пальці не прибрав, проте Увагу Ніни відвернув.

— Доторкнись до мене, — несподівано попросив М.

Дівчина пригадала, як відверто, дуже відверто описувала це у Щоденнику. Вона багато про це читала, тому мусила впоратися. Принаймні, спробувати.

Поки чоловік продовжував господарювати між її ногами, Ніна потягнулася до застібки на штанах. Кінчиками пальців провела по всій довжині. Раз. Інший. Почула, як часто задихав її коханець, і розстебнула «блискавку». М. теж з'явився без трусів.

Чи носить він їх у житті? Чи дізнається вона колись відповідь це запитання?

Вперше Ніна торкнулася найінтимнішого. Намагаючись не міркувати, взяла до рук. М. показав їй, як дарувати йому задоволення, і дівчина без сорому, бо запізно соромитися, почала пестити чоловіка обережними, але ретельними рухами. Чим інтенсивніше М. збуджував її, тим швидше Ніна рухала рукою.

Вони прийшли до завершення разом. Цього разу Ніна не знепритомніла. Дівчина відчула, як на її стегно виплеснулось щось гаряче, але рухатися не могла. М'язи вперто відмовлялися служити за призначенням.