Мисливці на снігу. Вірші і поеми - Костянтин Вільович Москалець

Троянда не має ролі. Троянда не має — Вона є. Ти не троянда і троянда не ти, Але ви єдині, ви — дійсність, Яка не належить нікому. Встань і вийди з минущої ілюзії У вічну дійсність; Адже ти прагнеш тільки цього.
VI Ти все життя поруч зі мною, Юна і безмовна, Невидима і реальна трояндо; Єдина, хто залишається вірною, Єдина, хто ні на мить не лишає мене, Єдина, завдяки кому це життя Набуло сенсу. Як можна жити без тебе, Боятися тебе і нехтувати тобою, Єдина моя трояндо, Спокою мій і радосте… Адже ти була моєю першою коханою, Довічною моєю любов’ю. Сліпі і задурманені люди, Цей натовп безумних, безмежних потвор, Ці мерзенні раби позаздрили нашій любові, Трояндо; Вони принесли всі свої книги і картини, Всі свої релігії і вчення, Створені страхом перед тобою, Кохана; Вони почали переконувати мене І лякати своєю маячнею про тебе, І це дало потрібні їм отруйні плоди, — Я теж почав боятися Похоронів і трун, Цвинтарів і жалобної музики; Нещасний, я думав, Що все це належить тобі, кохана, — А все це, справді моторошне, Належало їм, людям, Зайвий раз доводячи їхню небезпечність, Їхню огидність і тупість. Адже не про тебе говорили вони, Кохана трояндо, Світло моє найясніше, Найчистіша свободо; Вони белькотіли про себе, Про те, що вони відчувають, Коли бачать своїх покійників, — Те, що не належить життю, Те, що нестерпно брудне, По-людському слизьке, Могло б образити тебе, Якби воно могло до тебе торкнутися, — Невидимої, неосягальної, недосяжної; Те, перед чим вони тремтіли, Чого жахалися, Що приваблювало їх Нездоровою цікавістю, Не належало ні тобі, ні життю, Воно належало світові, Як обламані вітром гілки, Опале осіннє листя; Вони боялися опалого листя І загублених у польоті пір’їн; Вони казали, скрушно похитуючи Головами: «Це тіло покинуло життя», — В той час, коли це тіло покинула ти, Кохана. Це була остання нікомуненалежність, І тому вони так скаженіли над тліном, Над тим, що їм уже не належало, Над тим, чого вони Вже не могли назвати. Чиста, як вранішній сніг, Ти йдеш поруч зі мною все