Свіжі відгуки
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
30 вересня 2024 14:44
Гарна книга
Місяць, обмитий дощем - Володимир Лис
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Мисливці на снігу. Вірші і поеми - Костянтин Вільович Москалець
Читаємо онлайн Мисливці на снігу. Вірші і поеми - Костянтин Вільович Москалець
проникнення за межі Чиєїсь нікомуненалежності, — Все це для них тільки забава. А коли з-за тих меж Раптом дихне на них вогонь всеспалюючий; А коли збагнуть вони, Що це вже не гра, — Тоді вони втікають, не озираючись, Тоді вони плачуть і скаржаться іншим людям На той вогонь, І бояться повертатися туди, І мріють про одне, — Як вогонь знищити. Ось чому треба уникати людей, Як роблять це звірі, боги і птахи.
V Довкола блукає безліч ловців твого розуму; Течуть брудні потоки брехні; Довкола сіті ілюзії, яка хоче належати всім І всіх хоче мати своїми. Варто один раз напитися з цих калюж, — І ти вже отруєний, І ти мислиш як людина, Так само безмежно гордий Зі своєї задурманеної свідомості, І відчуваєш рабську єдність З натовпом нечесних, недобросовісних Гравців, Спільний напрям думок, Одностайність висновків, Любов до всього людства без винятку, Не усвідомлюючи, що ти просто п'яний І впав дуже низько. Недобросовісність, Відсутність культури духу та мислення Витворили огидний світ, У якому існує людина. Все дійсне для неї є страшним і небажаним, А в першу чергу — смерть. Почуття страху перед людьми Або перед нічим, Почуття турботи ні про що, Або про все зразу, Або про те, що не є конче потрібним Для дійсного існування, Недостовірність ілюзії, Яка є життєвим середовищем людей, І подібне, — Все це перетворило Просту і прекрасну дійсність На кошмар божевільні, Де є найрізноманітніші вияви Одної-єдиної хвороби І немає жодних ліків, Крім тих, які заспокоюють Чи присипляють, Тим самим відбираючи Останню можливість порятунку, — Шлях до дійсності. В'язниця, божевільня, смертна кара, — Ось кілька винаходів людини, Які мають свідчити про чистоту її розуму Та любов до ближнього. Ти не граєш в людські ігри. Ти не знаєш їхніх правил. Вони тобі просто нецікаві. Ти зберігаєш нейтралітет І незайманість. Ти не можеш бути суддею в цих іграх, Не знаючи і не бажаючи знати їхні умови. Єдине, що виграють люди в своїх іграх, — Це твою огиду до них. У людей немає такої гри, В якій ти захотів би взяти участь. Троянда не грає. Троянда не має маски.
V Довкола блукає безліч ловців твого розуму; Течуть брудні потоки брехні; Довкола сіті ілюзії, яка хоче належати всім І всіх хоче мати своїми. Варто один раз напитися з цих калюж, — І ти вже отруєний, І ти мислиш як людина, Так само безмежно гордий Зі своєї задурманеної свідомості, І відчуваєш рабську єдність З натовпом нечесних, недобросовісних Гравців, Спільний напрям думок, Одностайність висновків, Любов до всього людства без винятку, Не усвідомлюючи, що ти просто п'яний І впав дуже низько. Недобросовісність, Відсутність культури духу та мислення Витворили огидний світ, У якому існує людина. Все дійсне для неї є страшним і небажаним, А в першу чергу — смерть. Почуття страху перед людьми Або перед нічим, Почуття турботи ні про що, Або про все зразу, Або про те, що не є конче потрібним Для дійсного існування, Недостовірність ілюзії, Яка є життєвим середовищем людей, І подібне, — Все це перетворило Просту і прекрасну дійсність На кошмар божевільні, Де є найрізноманітніші вияви Одної-єдиної хвороби І немає жодних ліків, Крім тих, які заспокоюють Чи присипляють, Тим самим відбираючи Останню можливість порятунку, — Шлях до дійсності. В'язниця, божевільня, смертна кара, — Ось кілька винаходів людини, Які мають свідчити про чистоту її розуму Та любов до ближнього. Ти не граєш в людські ігри. Ти не знаєш їхніх правил. Вони тобі просто нецікаві. Ти зберігаєш нейтралітет І незайманість. Ти не можеш бути суддею в цих іграх, Не знаючи і не бажаючи знати їхні умови. Єдине, що виграють люди в своїх іграх, — Це твою огиду до них. У людей немає такої гри, В якій ти захотів би взяти участь. Троянда не грає. Троянда не має маски.
Відгуки про книгу Мисливці на снігу. Вірші і поеми - Костянтин Вільович Москалець (0)
Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua: