Мисливці на снігу. Вірші і поеми - Костянтин Вільович Москалець

На скельця до калейдоскопу. І чисте відчуття, і чистий настрій, І чиста думка оскверняються словом, Спотворюються і руйнуються ним. У слова є лише йому належна Дійсність ілюзії, І тільки в цьому ілюзійному середовищі Воно живе. Слово — рефлексія, Якій ніколи не буде кінця; Як неможливо знайти останнє число, Так неможливо знайти останнє слово І кінець рефлексії, яку воно створює, І кінець ілюзії, яка виникає через слово І щезає разом з ним. Мова існує завдяки подиху, Розбиваючи його, четвертуючи, обмежуючи; Мова існує також завдяки мисленню; Мова паразитує на одному й на іншому, Ніколи не в стані бути дійсним мисленням; Мова може бути Тільки ілюзією мислення.
IV Мислення також існує завдяки подиху. Якщо ти прибереш цю ілюзорну стіну Поміж мисленням і подихом, Якщо ти знешкодиш мову, Тоді, коли чистий подих і чисте мислення Зіллються — Тоді щезнуть припущення, невпевненість і недовіра до себе, а буде дійсність, одночасна з тобою, і ти — одночасний з дійсністю, і ти будеш дійсністю. Тіло твоє бути повинно Сяйним безмірно, як тіло троянди, Чисте в доцільності. Воно цілком позбавлене зайвини. Воно сильне, пружне і струнке. Тіло троянди прекрасне І чарує своєю єдністю, — неможливо сказати, Де тіло троянди, А де вона сама. На кожне порушення нікомуненалежності Тіло відповідає болем. Люди дуже люблять завдавати біль; Муки подібних їм і неподібних Приносять людям насолоду; Що більші муки, то більша насолода; Що більша подібність жертви до людей, То більше вони радіють, — Це ще один спосіб їхнього задурманення. Тому ніколи не уподібнюйся людям. Їм дуже цікаво мучити смерть, Присутню в тілі; Ця цікавість і насолода Виникають з великої ненависті людей До нікомуненалежності іншої істоти І до її смерті. Тому мертва істота для них нецікава. Зів’ялу троянду вони викидають На смітник. Дехто з людей знаходить втіху В муках свідомості іншої істоти, І таких більше, ніж тих, Хто кохається в муках її тіла. Йдеться не про перемогу Над муками власного тіла, А про перемогу над свідомістю людей. Бо все це для них є грою, — І боротьба, якої вони прагнуть. І муки, і