ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ - Віктор Бідь
Судово-психологічна експертиза потерпілих у справах про сексуальні злочини проводиться, як правило, стосовно малолітніх і неповнолітніх жертв сексуальних злочинів. У цьому разі в компетенцію судово-психологічної експертизи входить оцінка здатності психічно здорових потерпілих розуміти характер і значення злочинних дій винного, а також оцінка здатності чинити йому опір. При цьому здатність розуміти характер і значення вчинених дій означає досягнення потерпілою (потерпілим) такого рівня психічного розвитку, який дає змогу правильно розкрити справжні заміри злочинця, оцінити небезпечність ситуації, зрозуміти моральний бік того, що відбувається, і його наслідки; що стосується оцінки здатності потерпілої (потерпілого) чинити опір злочинцю, то дослідники виділяють дві групи:
а) перша група потерпілих характеризується такими рисами, як побоювання, лякливість, підлеглість, навіюваність, довірливість, несамостійність. Стан страху і розгубленості приводить їх до пасивного підкорення волі ґвалтівника;
б) друга група потерпілих найчастіше володіє рисами істеричного типу характеру (див. додаток 1). Для них характерні збудливість, уразливість, слабий вольовий контроль поведінки, що не дозволяє їм своєчасно усвідомити небезпеку ситуації і вжити заходів безпеки.
Експертиза соціально-психологічних особливостей членів злочинної групи спрямована на виявлення структури злочинного угруповання, визначення ролі кожного її учасника й особливостей зв’язку між ними. Експерт-психолог може дати висновок про те, яким є вплив групи на окремого учасника, встановити неформальних лідерів злочинного угруповання, розкрити найтиповіші форми взаємозв’язку між членами групи при підготовці злочину, в ході його скоєння і в процесі розкриття.
При розкритті злочину, який було скоєно трьома особами, експерт- психолог установив неформального лідера. Ним виявився якийсь С., котрий не тільки фізично сильніший за двох інших злочинців, а й володіє більш високим інтелектуальним рівнем розвитку, має організаторські здібності, добру уяву і міцну пам’ять. Саме він розробляв плани пограбування торгових точок і розподіляв ролі між учасниками злочинного угруповання. Дані судово-психологічної експертизи були враховані судом при винесенні обвинувального вироку.
Судово-психологічна експертиза визначення здатності неповнолітнього правопорушника розуміти значення вчинюваних дій проводиться з метою встановлення рівня інтелектуального розвитку і рівня розвитку емоційно-вольової сфери, а також із метою виявлення окремих індивідуально-психологічних особливостей особистості (наприклад, схильності до фантазування, ступінь підвладності навіюванню та ін.).
На завершення розглянемо мету і завдання комплексної психолого-психіатричної експертизи. Її основне завдання — визначення психічних аномалій (що не виключають осудність), які суттєво впливають на пізнавальну діяльність осіб, яких обстежують і які можуть бути виявлені тільки на підставі загальних знань психології і психіатрії. На вирішення комплексної психолого-психіатричної експертизи можуть бути поставлені такі завдання:
1) визначити тип і вид психічної аномалії досліджуваної особи;
2) визначити, чи є в неї такі особливості розумової діяльності, які можуть перешкоджати усвідомленню нею значення протиправних дій і керувати своєю поведінкою і діями в ситуації скоєння злочину;
3) оцінити ступінь впливу особливостей характеру особи, яку обстежують, її акцентуації на реалізацію протиправної поведінки;
4) діагностувати стан афекту у психопатичних особистостей.
Підставами для призначення комплексної психолого-психіатричної експертизи є такі особливості поведінки обвинуваченого в момент скоєння злочину, як:
• підривний характер вчинків і вияв інших ознак психічної аномалії;
• вияв особливої жорстокості;
• алкоголізм і т. д.
Результати судово-психологічної експертизи будь-якого виду оформляються у вигляді письмового висновку. Слідчий, суд або інший уповноважений на те орган визначає обґрунтованість висновку і його значення в системі доказів.
Розділ 8ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОПИТУ
Теоретичні дослідження і практика діяльності слідчого показують, що допит займає більше чверті його робочого часу. Разом з тим, допит є і найбільш психологізованою дією, бо пов’язаний з особистісними особливостями допитуваного і юридичної особи, а також із психологічною взаємодією між ними.
У ході допиту слідчий повинен отримати відомості про фактичну сторону події, яка розслідується, і дати їм правову оцінку. Головне психологічне завдання допиту — діагностика істинності показань допитуваного. При цьому важливою умовою є використання в ході допиту системи прийомів правомірного психічного впливу з метою отримання правових показань, способів викриття неправдивих показань.
У теоретичному осмисленні і розробці тактичних засобів отримання максимально правдивих свідчень щодо справи, що розслідується, суттєвим є вклад українських спеціалістів.
§ 1. Психологія формування показаньСпогади людини завжди пов’язані з певними переживаннями тих чи інших подій. Одні з них виходять на передній план і затьмарюють образи інших подій, що вносить у процес відтворення суб’єктивні викривлення. Врахування можливих причин таких викривлень, виявлення справжньої чуттєвої основи відтворення матеріалу є серйозним і складним