ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ - Віктор Бідь
Так, підозрюваний у вбивстві шофера-експедитора в автофургоні ГАЗ-53 на допиті заперечував свою причетність до злочину. Було проведено відтворення обстановки і обставин події, у процесі якого вдалося встановити: один ключ із вилученої при особистому обшуку підозрюваного зв’язки ключів підходить до замка стартування автофургона потерпілого, а другий — до замка його будинку, із якого зникли носильні речі та аудіо- і відеотехніка. Заперечити результати відтворення обстановки і обставин події підозрюваний не зміг, а після того як при обшуку в його квартирі знайшли речі і апаратуру вбитого, визнав свою вину і почав давати свідчення.
У відтворенні обстановки і обставин події головними є проведення дослідів і правильна оцінка отриманих результатів. Щодо події, яка проходить перевірку, отримані результати можуть бути:
а) позитивними (ця подія могла відбуватися);
б) негативними (ця подія могла не відбуватися).
Результати відтворення обстановки і обставин події інтерпретуються як наявність об’єктивних можливостей здійснення певної події (дії) і як суб’єктивна можливість виконання певної дії цією особою.
Позитивний результат відтворення обстановки і обставин події дає змогу слідчому зробити вірогідний висновок про те, чи відбулася ця подія насправді. Чому тільки вірогідний висновок, а не однозначний? Тому що можливість розрізняти риси зовнішнього вигляду людини, можливість чути крики або характерні звуки, можливість виконувати будь-які дії (наприклад, самостійно зібрати тротилову шашку), сама собою не є ще доказом того, що ця особа дійсно розрізняла, чула, зробила щось. Не доводить цього і суб’єктивна можливість особи, яку випробовують. Такий висновок буде правомірним у тому разі, коли він заснований на сукупності наявних доказів, а не на оцінці результатів одного експерименту.
Спеціалісти вважають, що ще складнішою є оцінка отриманих результатів відтворення обстановки і обставин події. Для дослідів, які перевіряють об’єктивну можливість існування певної події (дії), негативний результат дає можливість найчастіше робити достовірний категоричний висновок про те, що можлива подія (дія) не могла статися. Для отримання абсолютної впевненості в такому висновку досліди проводяться багаторазово і зі змінами виконавців цієї дії (необхідно враховувати, що психологічні особливості окремих індивідуумів можуть значно відрізнятися від посередніх людських можливостей). Що стосується негативних результатів досліджень, які перевіряють суб’єктивні можливості певної особи, то вони повинні оцінюватися, виходячи із зайнятої цією особою позиції. Зокрема, якщо людина не бажає показувати свої навички і вміння, виконувати ті чи інші дії, то експеримент втрачає сенс. А якщо в особи, яку випробовують, є бажання досягти позитивного результату у відтворенні обстановки і обставин події, то її нездатність виконати певні дії, які їй нібито вдавалися раніше, може мати кілька причин:
• її твердження про те, що вона вчинила цю подію (дію) в минулому, не відповідає дійсності;
• навички і вміння, які були в минулому, з часом утрачені, а психофізичні параметри втратили свою чутливість і гостроту;
неповторність психічних явищ — пізнавальних, емоційних, вольових процесів, станів людини. Відомо, що в момент пригоди стан афекту, який виникає, може викликати в індивідуума приплив незвичайної сили, різко актуалізувати його здібності і чинити те, чого він повторити не зможе. Крім того, необхідно мати на увазі, що дії людей в значній мірою визначаються їхніми мотиваційними спонуканнями, які є різними в момент вчинення події і в процесі відтворення обстановки і обставин події.
Отже, оцінюючи результати відтворення обстановки і обставин події, які мають на меті перевірити суб’єктивні можливості виконання певних дій цією особою, необхідно врахувати вплив описаних вище факторів.
§ 5. Психологія перевірки свідчень на місціСлідча дія перевірка свідчень на місці проводиться для встановлення відповідності або невідповідності свідчень допитаних осіб (підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого або свідка) обстановці місця здійснення події.
Основні завдання, які вирішує слідчий при перевірці свідчень на місці, такі:
1) з’ясувати обізнаність чи необізнаність допитаної особи про досліджувану подію, що дає змогу визнати (або не визнати) її очевидцем або учасником цієї події;
2) перевірити вже наявні свідчення;
3) отримати додаткову інформацію стосовно тієї, яка вже була отримана в ході допиту підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого або свідка;
4) викрити особу, яка дає неправдиві свідчення.
За своїм змістом перевірка свідчень на місці включає елементи огляду місця події, допиту, впізнання, слідчого експерименту, у зв’язку з чим поєднує в собі психологічні особливості цих слідчих дій. Загальні та відмінні риси перевірки свідчень на місці та вказаних слідчих дій наведені в табл. 4.
Під час підготовки до перевірки свідчень на місці необхідно враховувати ряд моментів, які мають психологічний аспект. По-перше, необхідно визначити ті обставини, які підлягають перевірці. По-друге, правильно вибрати час відтворення свідчень (якщо обвинувачений дає правдиві свідчення, то через затримку з виїздом на місце події він може змінити свою позицію). По-третє, вивчити психологічні особливості особи, чиї свідчення перевіряються (важливість цього стану полягає в тому, що хороші знання психіки цієї людини допоможуть встановити і підтримувати потрібний психологічний контакт, уникнути конфліктних ситуацій). По-четверте, підготувати запитання, які підлягають з’ясуванню.
У психологічному плані перевірка свідчень на місці споріднена з психічним процесом упізнання. На місці події, перебуваючи серед предметів, про які під час допиту людина говорила по пам’яті, вона в змозі згадати такі факти і деталі, які в кабінеті слідчого забула. І сам слідчий у ході відтворення свідчень на місці може отримати більше інформації, бо він не
