ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ - Віктор Бідь
Так само суттєвою є відмінність відтворення обстановки і обставин події від упізнання. Воно може проходити в спеціально створеній обстановці, але при впізнанні відсутня основна риса відтворення обстановки і обставин події — досвідчена перевірка можливості виконання будь-якої дії, наприклад можливості впізнання конкретної людини за певних умов і обставин спостереження. Тому для перевірки надійності попереднього впізнання проводиться відтворення обстановки і обставин події щодо виявлення можливостей розгледіти і впізнати людину за рисами обличчя на далекій відстані в умовах туману. Моделюючи відповідну обстановку і умови, слідчий встановлює:
• чи була можливість бачити, розрізняти і впізнавати певні предмети, їхні форми, розміри, колір за даних умов їх віддаленості освітлення, кута зору;
• чи можливо здійснити певні дії за даних умов за певний час;
• чи була можливість чути і розрізняти певні слова і звуки;
• чи володіє дана особа певними здібностями вчиняти цю дію?
Чим повніше враховані всі фактори, які можуть вплинути на результати відтворення обстановки і обставин події (наприклад, однорідність погодних і кліматичних умов, наявність першочергових засобів дій — знарядь, пристосувань, матеріалів та ін.), тим більш доказовими є ці результати. Найскладніше в проведенні відтворення обстановки і обставин події — моделювання суб’єктивних факторів. Загальновідомо, що афективна діяльність людини і її окремих дій, а також особливості поведінки багато в чому визначаються її тимчасовим психічним станом, відтворити який неможливо. Звичайно, що в ході відтворення обстановки і обставин події недоступне відтворення і самої події злочину.
До проведення відтворення обстановки і обставин події залучається широке коло осіб: поняті, обвинувачений, потерпілий, спеціалісти різних галузей знань, технічний персонал. Керує відтворенням обстановки і обставин події слідчий: розміщує учасників і розподіляє між ними функції; створює умови, максимально наближені до тих, в яких відбувалася подія або дія, яка перевіряється; визначає черговість відтворення; зміст кожного з них; оцінює результати, отримані в ході експерименту і т. д. Присутність багатьох людей може певним чином вплинути на результати експерименту, зокрема виникнення соціально-психологічного феномена інгібіції може подавити активність людини. Необхідно також враховувати, що обвинувачений (а інколи і потерпілий) не завжди виявляє наявні в нього знання, навички і вміння, старається часом приховати можливість правильного сприйняття будь-якого явища чи відтворення будь-якої дії.
Як правило, відтворення обстановки і обставин події проводиться на місці події, що дає змогу змоделювати ситуацію з більшим ступенем вірогідності. Більше того, відтворення на місці злочину сприяє пожвавленню асоціативних зв’язків, кращому згадуванню обставин події злочину. Водночас у слідчій практиці трапляються випадки, коли відтворення проводять за межами місця події. Найчастіше це відбувається тоді, коли необхідно перевірити професійні знання і вміння обвинуваченого.
У змістовному плані більшість відтворень обстановки і обставин події являють собою вивчення і оцінку психофізіологічних, фізичних, психологічних можливостей людини, а саме:
а) сприйняття будь-якого об’єкта чи предмета за певних умов (відчути запах, розрізнити або побачити об’єкт, почути звуки або людську мову і т. д.);
б) здійснення тієї чи тієї дії (злом сейфа, проникнення в гараж через вирізаний отвір, виготовлення підробленої печатки і т. д.).
«…На одному із ринків Ташкента при спробі розрахуватися підробкою за куплений пучок цибулі був затриманий реалізатор фальшивих купюр, росіянин за національністю. Чоловік запанікував, зрозумів, що сильно «вляпався», спробував викинути свої сумки і втекти, але працівники міліції його затримали. На першому ж допиті з’ясувалося, що це якийсь Гурінов — житель Іркутська. В нього… виявили 211 казначейських білетів п’ятирублевого номіналу, виготовлених не виробництвом Держзнаку.
Припертий до стінки, Гурінов визнав, що фальшиві грошові знаки друкував сам, у себе вдома. А тим часом, в автоматичній камері зберігання ташкентського вокзалу співробітники відділу боротьби з фальшивомонетництвом Головного управління боротьби з економічними злочинами знайшли сумку з речами Гурінова. Крім сорочок і штанів, на дні сумки лежало триста новеньких 5-рублевих купюр. Гурінов сказав, що ні сном ні духом не знає, чия це сумка, але викликана з Іркутська його дружина впізнала сумку і речі чоловіка.
Дав свої результати і обшук на іркутській квартирі Гурінова: там знайшли поліграфічні валики, ручний прес, фарби, клей і багато чого іншого. Проведений слідчий експеримент показав, що Гурінов не міг діяти самостійно. Багаторазові експерименти друкування грошей на квартирі Гурінова закінчувалися невдачею. Отриманий в слідчому експерименті результат переконав оперативних співробітників у тому, що в цій справі замішана принаймні ще одна людина. Так вони вийшли на співучасника Гурінова — якогось Варфоломєєва. Зрозумівши, що слідчі сіли йому на хвіст, Варфоломєєв зумів знищити вдома підпільну лабораторію, а те, що не встиг знищити, викинув в Ангару. Зовсім випадково, але шість кліше для друкування 5-рублевих купюр були знайдені студентами, які відпочивали на березі річки.
Отже, відтворення обстановки і обставин події щодо вивчення можливості друкування фальшивих грошей однією особою в певних умовах дав змогу слідству вийти на спільника і успішно завершити цю справу».
Теоретичне вивчення і реальна практика слідчих дій переконує, що досліди з відтворення обстановки і обставин події краще проводити багаторазово. При цьому доцільно виконувати дослідні дії залежно від ступеня адаптації людини в конкретних умовах, варіюючи окремі умови дії. Багаторазове проведення одного й того ж експерименту дає змогу детальніше і глибше пізнати явище, що вивчається, впевнитися в тому, що отримані результати не є випадковими. Повторні дослідні дії повинні бути проведені стільки разів, скільки необхідно для того, щоб можна було впевнитися в закономірності отриманого результату. Як зазначалося, в процесі багаторазового проведення відтворення доцільно варіювати окремі умови дій. Так, при перевірці можливості чіткого сприйняття обличчя людини свідкам можна міняти місце спостереження, інтенсивність освітлення і т. ін. Варіативність може бути пов’язана і зі змінами психологічного стану осіб, які виступають у ролі досліджуваних.
У процесі відтворення обстановки і обставин події його учасники перебувають у складному психологічному стані, мають, як правило, значне
