Криміналістика - Андрій Віталійович Кофанов

У криміналістичній теорії історія виникнення тактичних комбінацій пов’язана з концепцією правомірності «слідчих хитрощів» і «психологічних пасток», що розглядаються як різновиди тактичних комбінацій. Визначення поняття тактичної комбінації викликає заперечення з таких міркувань:

— має місце гіперболізація «слідчих хитрощів» («психологічних пасток»); фактично виходить, що «слідчі хитрощі» — це комплекси (поєднання) тактичних прийомів. Цим поняттям охоплюють і допустимі, правомірні тактичні прийоми, і засоби, дії, які порушують вимоги етичності, і навіть комплекси, групи, сукупності прийомів;

— недоцільно об’єднувати в одному понятті дві самостійні категорії — «поєднання тактичних прийомів» (система прийомів) і «поєднання слідчих (або інших) дій» (тактична операція). «Поєднання тактичних прийомів» і «поєднання слідчих (або інших) дій» мають різну мету і є нерівнозначними;

— в етимологічному значенні термін «комбінація» тотожній терміну «система прийомів» для досягнення чого-небудь. Тактична комбінація можлива лише в межах однієї слідчої (судової) дії і не допускає поєднання з тактичними прийомами іншої процесуальної дії.

Слідчий у процесі розкриття злочинів звертається до фактів та подій минулого. Тому у цьому процесі є така формально — логічна категорія як гіпотеза. Стосовно діяльності правоохоронних органів з розкриття злочинів вона отримала назву криміналістичної версії — обґрунтованого припущення, яке пояснює характер злочину у цілому, або його окремих обставин.

Криміналістична версія — це обґрунтоване припущення про факт, явище або групу фактів, явищ, що мають або можуть мати значення для справи: версія вказує на наявність і пояснює походження цих фактів, явищ, їхній зміст і зв’язок між собою й служить цілям встановлення істини у справі.

Криміналістична версія представляє різновид гіпотези. Виділяють наукову, окрему та робочу гіпотези.

Версії поділяються на два основні види:

загальні версії — припущення, які охоплюють розкриваємий злочин у цілому;

окремі версії — припущення, що пояснюють окремі обставини злочину.

Також виділяють:

робочі версії — припущення стосовно більш дрібних та другорядних обставин злочину);

розшукові версії — припущення про місцезнаходження розшукуваного злочинця або предметів, речей, які необхідно віднести до різновидів окремої версії.

У криміналістиці існує поняття типових версій — характерних для типових ситуацій, що виникають у процесі розкриття злочинів.

Типові версії це результат наукового узагальнення слідчої, судової, експертної та оперативно-розшукової практики, які детально викладено у посібниках з розслідування окремих видів злочинів. Слідчий проводячи розслідування висуває не типові, а конкретні версії, які ґрунтуються на матеріалах справи, але з урахуванням типових версій.

Типові версії також можуть бути загальними та окремими.

Версія, проходить три послідовні стадії, що відображають процес розслідування.

Перша стадія — виникнення (висунення) версії.

Друга стадія — аналіз (розробка) висунутого припущення та визначення ряду наслідків (обставин, подій, фактів) які логічно витікають із висунутого припущення.

Третя стадія — практична перевірка припустимих наслідків та співставлення їх з тим, що у результаті перевірки встановлено у фактичній дійсності.

Основу версії складають фактичні дані, які поділяються на 2 групи:

1. Отримані з різних джерел дані, які стосуються кримінальної справи (дані які містяться у судових доказах, матеріалах оперативно— розшукової діяльності, актах відомчих перевірок, заявах та повідомленнях громадян, повідомленнях ЗМІ та інших джерелах).

2. Дані, які є результатом наукових узагальнень і безпосередньо не стосуються кримінальної справи (дані природничих, технічних та інших наук (криміналістики, судової медицини, фізики, хімії), а також дані, отримані з життєвого та професійного досвіду слідчого, узагальнень слідчої, судової, експертної практики). Перевіряється версія в такий спосіб.

Слідчі та судові версії перевіряються шляхом провадження слідчих та судових дій, а також використовуються оперативно-розшукові засоби і методи які носять допоміжний характер.

оперативно-розшукові версії перевіряються з використанням засобів і методів ОРД.

Повнота, всебічність та об’єктивність розслідування злочинів залежать від чіткої організації і планування процесу розслідування кримінальної справи. Швидке й повне розкриття злочинів є одним із головних завдань слідства, немаловажну роль тут відіграє правильна організація роботи кожного слідчого.

Діяльність по розкриттю злочинів досить складна. Вона не мислима без чіткої організації й планування. Плановість розслідування є одним з найважливіших загальних положень методики розслідування злочинів.

Планування — метод, організації розслідування.

Організувати розслідування означає:

— розробити погоджений план застосування сил та засобів місцевих правоохоронних органів (слідчого апарату, міліції, прокуратури) на випадок небезпечних, надзвичайних подій. У цьому плані передбачається формування слідчих груп, бригад, технічних засобів тощо;

— у справах, порушених за оперативними матеріалами, розробити спільно зі слідчим план реалізації матеріалів;

— налагодити належну взаємодію слідчого з оперативними працівниками, експертами, громадськістю, які залучаються до розслідування (розкриття) злочину;

— забезпечити кваліфіковане керівництво слідчо-оперативною групою (СОГ), бригадою;

— чітко визначити розподіл обов’язків між членами СОГ;

— організувати регулярні оперативні наради СОГ з метою обговорення результатів і наступних завдань розслідування;

— налагодити систематичний обмін інформацією;

— спланувати роботу слідчого з урахуванням усіх справ, які є у його провадженні;

— забезпечити технічну забезпеченість СОГ відповідними засобами;

— забезпечити чітке виконання плану розслідування;

— підібрати необхідний нормативний матеріал та забезпечити нерозголошення даних досудового слідства;

— забезпечити діяльність членів СОГ за умов дотримання наукової організації праці та управління.

Організація розслідування ґрунтується на положеннях НОП (наукової організації праці). Щодо слідчого це стосується режиму та умов його роботи з метою їх оптимізації, вдосконалення нормування праці, обладнання робочих місць, оргтехніки, канцелярського та секретарського обслуговування.

Планування являє собою організаційну та творчу сторони