Криміналістика - Андрій Віталійович Кофанов
У «Криміналістиці» Андрія Віталійовича Кофанова читачі занурюються в захоплюючий світ кримінальних розслідувань і правосуддя. Ця книга є детальним путівником по сучасним методам криміналістики, розкриваючи нюанси роботи слідчих, експертів і детективів. Від аналізу доказів до розшифрування злочинних схем, Кофанов майстерно пояснює складні процеси та техніки, які використовуються для розкриття злочинів. Книга пропонує не лише теоретичні знання, але й практичні поради, які можуть бути корисними як фахівцям, так і широкому колу читачів, що цікавляться правосуддям. Відкрийте для себе тонкощі криміналістики разом із readbooks.com.ua і дізнайтеся, як наука та технології допомагають у боротьбі зі злочинністю.
Питання і відповіді
Навчальний посібник
ПЕРЕДМОВА
Криміналістика є однією з профілюючих дисциплін, що вивчаються слухачами юридичних вузів і факультетів.
Криміналістика ввійшла в освіту, науку та практичну діяльність завдячуючи вченому зі світовим іменем Гансу Ґроссу, який в 18921898 роках опублікував свої фундаментальні праці з загальною назвою «Керівництво для судових слідчих, чинів жандармерії і поліції» (1892) та «Керівництво для судових слідчих як система криміналістики» (1898).
В 2007–2009 роках наукова громадськість України гідно відзначила сто років криміналістики, а дещо раніше — 160—річчя засновника цієї галузі знань, видатного австрійського вченого Ганса Ґросса, ім’я якого тісно пов’язано з Чернівцями, Буковиною, Україною.
Наприкінці січня поточного року українські правознавці вшанували пам’ять засновника криміналістики Ганса Густава Адольфа Ґросса. В приміщенні книгарні «Є» був презентований фільм про нього. Австрійський правознавець, всесвітньовідомий криміналіст, доктор права, засновник науки криміналістики і кримінальної психології Ганс Ґросс мав безпосереднє відношення до України-в серпні 1898 р. він був направлений на роботу до Чернівецького університету. І вже в грудні того ж року Ганса Ґросса було призначено ординарним професором кримінального права Чернівецького університету. З 1 березня 1899 р. по 31 липня 1902 р. Ґросс викладав в Чернівецькому університеті курси кримінального процесу, матеріального кримінального права і пенітенціарного права, проводив семінари з кримінального права. В 1893 р. Ґросс випустив у світ «Порадник для судових слідчих, поліцейських чиновників, жандармів». Дану працю називають першим підручником наукової криміналістики, що прославив автора па цілий світ. А вже 1899 р. Ганс Ґросс опублікував третє видання «Порадника для судових слідчих як системи Криміналістики». Працюючи в Чернівцях, засновник криміналістики заснував журнал «Архів кримінальної антропології і криміналістики», який того часу був єдиним редагованим виданням такого рангу у Чернівецькому університеті.
Ім’я Ганса Ґросса довгий час було маловідоме українському читачеві. Сучасні юристи знають про нього досить небагато, оскільки згадка імені Ганса Ґросса з’явилася в українських підручниках з курсу криміналістики тільки в кінні 90—х років минулого століття. Однак, як зазначали організатори вечора, і ці посилання проводилися лише в тих випадках, коли справи стосувалась історії та поняття криміналістики, а не тоді, коли йшлося про першу в світі кафедру криміналістики, про перший в світі музей криміналістики, про перший в світі інститут криміналістики, які були створені Гансом Ґроссом.
Наука криміналістика, як галузь юриспруденції, покликана розв’язувати завдання запобігання, протидії та розслідування злочинів. Основною метою цієї науки — це встановлення істини і вирішення завдань які були сформульовані ще давніми римськими юристами — хто? що? де? з чиєю допомогою? для чого? яким чином? коли?
Дана галузь знань за свою столітню історію пройшла велику еволюцію у своєму розвитку, пережила етапи становлення та розквіту. У формуванні криміналістики приймали участь велика плеяда славних освітян, науковців та практичних співробітників. Сьогодні криміналістика — це світова наука, яка стоїть на захисті законних інтересів і прав людини, громадянина, суспільства та держави.
Методика викладення криміналістики визначається специфікою її предмета та загальними принципами навчання.
Тому вивчення курсу криміналістики слухачами стаціонарної і заочної форми навчання має ряд дидактичних особливостей, обумовлених застосуванням традиційних (лекції, консультації, контрольні роботи) і нетрадиційних форм (круглих столів, наукових семінарів, тренінгів і т. п.). Оволодіння певними практичними навичками передбачає практичну роботу слухачів з рекомендованою літературою, на криміналістичних полігонах тощо.
З метою контролю за засвоєнням пройденого матеріалу у міжсесійний період слухачі виконують контрольну роботу, перед іспитом проходять тестування.
Завершальним етапом навчання і формою перевірки засвоєння теоретичного матеріалу є іспит. В екзаменаційні білети включаються питання з усіх частин криміналістики: загальної теорії, криміналістичної техніки, криміналістичної тактики, методики розслідування окремих видів злочинів.
Розділ IЗагальна теорія криміналістики
1. Поняття, предмет і завдання криміналістики
Криміналістика — наука про закономірності механізму вчинення злочину, виникнення інформації про злочин і його учасників, збирання, дослідження, оцінки і використання доказів та основаних на пізнанні цих закономірностей спеціальних засобах і методах судового дослідження та попередження злочинів.
Криміналістика — юридична наука, яка виникла у надрах кримінального процесу у минулому столітті як сукупність технічних засобів і тактичних прийомів, а також способів їх використання для розкриття злочинів. Це означає, що криміналістика вивчає злочин. Але злочин є предметом пізнання інших галузей знань (соціологія і філософія, кримінальне, цивільне і адміністративне право, психологія, статистика та інші), які досліджують деякі специфічні сторони, властивості і особливості злочинної діяльності для боротьби з нею. У цьому аспекті наука криміналістика має свій предмет пізнання.
Предмет будь-якої науки — це властивості і відношення оточуючого світу, що виділені в процесі практики і перетворені в об’єкт дослідження для розкриття їх спеціальних закономірностей. Таким чином, предметом будь-якої науки є вивчення закономірностей об’єктивної дійсності, пов’язаних з її метою і завданнями.
предметом науки криміналістики є сукупність об’єктивних закономірностей, пізнання яких необхідне для успішного розслідування і запобігання злочинів.
Предметом криміналістики охоплюються три групи закономірностей:
— закономірності виникнення і розвитку зв’язків і відношень усередині механізму злочину: зв’язок між дією і результатом, повторюваність дій у подібних ситуаціях, стереотипи дій суб’єкта злочину тощо;
— закономірності злочину, формування і реалізації способу вчинення і приховання злочину, зв’язок способу з особою злочинця, залежність способу від конкретних обставин вчинення злочину тощо;
— закономірності виникнення і перебігу явищ, пов’язаних зі злочином, що мають значення для розслідування: скритність підготовки до вчинення злочину, вибір засобів, рекогносцировка обстановки, вивчення предмета злочинного посягання тощо.
Наука криміналістика своїми рекомендаціями, специфічними методами та засобами виявлення, фіксації, дослідження та використання доказів сприяє правоохоронній діяльності, підвищує її ефективність у боротьбі зі злочинністю, і тим