Криміналістика - Андрій Віталійович Кофанов

class="book">оперативно-розшукові заходи носять переважно пошуковий характер, здійснюються спеціальними негласними методами та засобами та мають на меті своєчасне виявлення злочинів і осіб, які їх вчинили, знарядь злочину, викраденого майна, встановлення фактичних даних, важливих для розслідування, а також обставин, що сприяли вчиненню злочинів. Така діяльність ґрунтується на положеннях пп. 2, 9 ст. 10, п. 10 ст. 11 Закону «Про міліцію», ст. 8 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність»; ст. 13–15 Закону «Про організаційно— правові основи боротьби з організованою злочинністю» та ін.

У криміналістиці є декілька визначень взаємодії органів розслідування злочинів, узагальнюючи які можна розглядати як узгоджену діяльність різних ланок однієї або декількох організаційних систем, спрямовану на досягнення загальної мети з найменшими витратами сил, засобів і часу.

Взаємодія розглядається як вищий ступінь консолідації сил і засобів правоохоронних та контролюючих органів, наділених законом відповідними повноваженнями (серед яких один з основних видів — взаємодія слідчого та оперативно-розшукових органів), у різноманітних варіантах участі залежно від виду розслідуємого злочину, складності вирішуваних завдань, необхідності використання відповідних засобів, прийомів та методів.

Основу взаємодії складає обов’язкова участь відповідних правоохоронних та контролюючих органів у розкритті злочинів з виділенням для цього необхідних, специфічних для кожного органу джерел інформації, сил та засобів.

Необхідно відзначити співробітництво правоохоронних органів з громадськими формуваннями по охороні громадського порядку, створення таких формувань, залученню їх до участі в боротьбі зі злочинністю.

До системи взаємодії, в практичній діяльності, входять органи прокуратури, органи внутрішніх справ, Служби безпеки, такі державні органи України (Національний банк, Міністерство фінансів, Міністерство зовнішніх економічних зв’язків та торгівлі, Державна митна служба, Фонд державного майна, Антимонопольний комітет, Державний комітет у справах охорони державного кордону, Державна податкова адміністрація, Державна контрольно-ревізійна служба та ін.), а також експерти, фахівці відповідних галузей знань, аудитори, представники підприємств, установ та організацій, об’єднань громадян, громадські формування по охороні громадського порядку.

31. Види та форми взаємодії в процесі розслідування злочинів

Найбільш загальним видом взаємодії є координація діяльності правоохоронних органів. Цей вид спрямований на узгодження у вирішенні загальних питань боротьби зі злочинністю, в тому числі розробки стратегії, тактики та практичних рекомендацій по боротьбі зі злочинністю, а також її профілактики. Форми взаємодії мають в основному організаційний характер (міжвідомчі оперативні наради, обмін інформацією, розробка спільних доповідей про стан злочинності, основні напрями та результати боротьби з нею).

Взаємодія слідчого та оперативних підрозділів у процесі розкриття та розслідування злочинів найбільш поширений та важливий вид взаємодії. Форми взаємодії слідчого, органу дізнання та оперативно-розшукових органів поділяються на:

1. нормативно-правові, що випливають з положень КПК, законів, які регулюють діяльність органів внутрішніх справ, Служби безпеки України, прокуратури у таких питаннях:

— передачі слідчому матеріалів про виявлені шляхом оперативно-розшукових заходів ознаки злочину для вирішення питання про порушення кримінальної справи;

— проведення слідчим процесуальних дій одночасно із здійсненням органом дізнання узгоджених оперативних заходів;

— проведення оперативно-розшукових заходів по справі, в якій не встановлена особа, яка вчинила злочин, після передачі цієї справи слідчому;

— виконання доручень слідчого щодо проведення розшукових дій;

— здійснення заходів щодо встановлення особи, яка підлягає притягненню як обвинувачений після припинення досудового слідства;

— отримання інформації та документів про операції, рахунки, внески, внутрішні та зовнішні економічні угоди фізичних і юридичних осіб.

Взаємодія правоохоронних та контролюючих органів в цих випадках відбувається шляхом обміну оперативною інформацією між спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ та Службою безпеки України.

2. організаційно-тактична у таких питаннях:

— спільна розробка версій і узгоджене планування слідчих дій та оперативно-розшукових заходів;

— організації слідчо-оперативних груп (СОГ), до яких входять слідчі та оперативні працівники. Дана форма взаємодії отримала поширення як одна з найбільш ефективних.

Взаємодія прокурора із слідчим:

— прокурор дає доручення та вказівки слідчому щодо конкретних справ;

— слідчий передає кримінальні справи за підслідністю та приймає до свого провадження кримінальні справи;

— прокурор приймає участь у розслідуванні та проведенні слідчих дій;

— прокурор приймає участь у проведенні окремих слідчих дій.

Види взаємодії слідчого з експертами, фахівцями у відповідних галузях знань здійснюється в процесі:

— виконання доручень правоохоронних органів при проведенні ревізій, перевірок та інших дій щодо контролю за дотриманням законодавства України;

— підготовка та проведення огляду місця події;

— проведення інших слідчих дій (слідчого експерименту, обшуку тощо);

— підготовка та збирання матеріалів для експертного дослідження;

— складних експертних досліджень, коли попередні результати потребують уточнення питань, поставлених слідчим, або стає необхідність у додаткових матеріалах.

32. Види взаємодії слідчого з установами і державними органами

При розслідуванні злочинів, що вчиняються у сфері економіки, великого значення набуває взаємодія слідчого з установами Національного банку, Антимонопольного комітету, Фонду державного майна, Державної податкової адміністрації, Державної контрольно-ревізійної служби та інших державних органів України, що мають право контролю за дотриманням організаціями та громадянами законодавства. Даний вид взаємодії здійснюється в таких формах:

— передачі отриманої при здійсненні контрольних функцій та аналізі інформації, відомостей, що можуть містити ознаки злочинної діяльності;

— отримання відомостей з автоматизованих інформаційних та довідкових систем і банків даних, що створюються Антимонопольним комітетом, Фондом державного майна, Державною митною службою, Державним комітетом статистики, іншими міністерствами, відомствами, банківськими, фінансовими органами та організаціями, в тому числі інформації про реальні прояви злочинної діяльності;

— спільної розробки пропозицій, спрямованих на з’ясування та усунення умов, що сприяли вчиненню злочинів даного виду.

У справах про економічні злочини слідчі податкової міліції здійснюють взаємодію з іншими державними органами стосовно перевірки своєчасності подання документів, пов’язаних з підприємницькою, зовнішньоекономічною діяльністю та ін.

Органи Державної митної служби