Криміналістика - Андрій Віталійович Кофанов

Під плануванням розслідування розуміють визначення шляхів розкриття злочинів, окреслення обставин, які підлягають з’ясуванню, а також встановлення найбільш доцільних строків проведення необхідних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів (В.О. Коновалова).

Правильне планування досудового слідства забезпечує:

— найсуворіше дотримання законності;

— правильний напрям слідства і його висока якість, що гарантує встановлення об’єктивної істини;

— мінімальні витрати сил на розслідування злочину шляхом належної організації роботи слідчого й встановлення меж розслідування, що виключає дослідження обставин, які не мають істотного значення для справи, здійснення зайвих слідчих дій й захаращення справи непотрібними матеріалами;

— планування в стадії досудового слідства найбільш дієвих прийомів і методів розслідування;

— максимальна швидкість розслідування.

Планування повинне відображати:

— загальну мету й проміжні завдання;

— етапи діяльності;

— конкретні дії на кожному етапі, необхідні для вирішення завдань і досягнення мети та метод їхнього здійснення;

— засоби й умови, необхідні для цих дій;

— строки й місце реалізації;

— склад учасників кожної дії;

— мобілізацію і розміщення сил, розподіл їх обов’язків у кожній дії;

— контроль та облік виконання;

— підведення результатів.

Принципи планування:

— індивідуальність планування полягає в тому, що розслідування кожної справи в цілому, так і здійснення кожної слідчої дії має свої особливості, які залежать від виду злочину і слідчої ситуації;

— повнота необхідна насамперед у визначенні обставин, що підлягають доказуванню, і їх конкретних завдань розслідування;

— своєчасність полягає у визначенні найближчих та конкретних завдань розслідування і планування окремих слідчих дій та організаційних заходів;

— динамічність передбачає врахування закономірностей розвитку слідчих версій. Слідчий зобов’язаний вчасно вносити до плану розслідування необхідні доповнення та зміни, які обумовлені змінами в слідчій ситуації;

— реальність розслідування передбачає обґрунтованість та реальність версій, що висунуті у розслідуваній справі слідчим;

— конкретність передбачає, що будь-який план розслідування кримінальної справи як у цілому, так і окремої слідчої дії повинен бути конкретним тобто, мета та завдання розслідування, перелік встановлюваних обставин, перелік необхідних заходів, строків та виконавців повинні бути чіткими та конкретними;

— обґрунтованість полягає в тому, що все намічене в плані повинно мати достатньо підстав, ґрунтуватися на правдивих даних, а висунуті слідчим версії та завдання розслідування повинні випливати з оцінки наявної інформації.

Проведення слідчої дії, як правило, складна, інтелектуальна робота, що складається з комплексу завдань процесуального, тактичного, організаційного й технічного характеру. Ця робота набуває цілеспрямований характер, якщо слідчий заздалегідь її планує.

Основою слідчої дії є план розслідування справи. В плані розслідування сформульовані основні завдання слідчої дії, але у плані розслідування не повинні відображатися дані, необхідні для успішного проведення слідчої дії. Перевантаженість деталями зробить план розслідування надто громіздким і незручним у роботі.

Зміст планів окремих слідчих дій складається з:

— питань, що підлягають з’ясуванню;

— поміток по організаційно-технічних заходах (місце, час, учасники слідчої дії, науково-технічні засоби), необхідних для їх проведення.

Тобто у плані окремої слідчої дії повинне бути відображено те, що слідчий має намір установити за допомогою проведення слідчої дії, а також засоби, які при цьому будуть використані.

Можливість планування питань, що підлягають з’ясуванню в процесі наміченої слідчої дії, є в прямій залежності від зібраних слідством матеріалів. Чим більше матеріалів у розпорядженні слідчого, тим більш докладний план майбутньої слідчої дії він може скласти.

План повинен забезпечувати використання в процесі проведення слідчої дії всіх матеріалів, які так чи інакше мають відношення до розслідуваної події. Тому, якщо при провадженні однієї слідчої дії можуть бути з’ясовані або перевірені різні версії, групи обставин або навіть факти, то це повинно знайти своє відображення в слідчій дії.

План слідчої дії допомагає не упустити які—небудь обставини, виконати дію в належній послідовності й значно скоротити час на проведення.

Необхідність складання письмових планів пов’язане з конфліктними допитами, коли слідчому доводиться викривати допитуваного, домагатися правдивих показань. Проведення нескладних допитів майже зовсім не вимагає складання письмових планів, достатнім є перелік тих обставин, які необхідно з’ясувати. Але при складних допитах, коли з’являється потреба в отриманні великих інформаційних відомостей, коли є підстави вважати, що допитуваний буде протистояти правді, або виникне необхідність відновлювати в пам’яті допитуваного важливі для розслідування факти, роль складання письмового плану стає більш вагомою.

Письмові плани повинні забезпечити здійснення тактики допиту, яку обрав слідчий на основі конкретності та сформованої ситуації. У плані допиту повинні бути відображені основна мета і напрям, яким слідчий розраховує досягти цієї мети.

Корисне складання планів майбутньої слідчої дії й тоді, коли відсутні дані про намір допитуваного приховати істину (маються на увазі випадки коли необхідно отримати пояснення від допитуваного по багатьом різним обставинам).

Плануючи допит, необхідно подумати, з чого розпочати. Досить несприятливе враження складається про слідчого, який на початку допиту проявив розгубленість і відсутність цілеспрямованості, а іноді й безтактність.

У плані допиту необхідно передбачити:

— обставини справи по яких необхідно отримати покази;

— посилання на аркуші справи, де зазначені відомості про ці обставини, щоб мати можливість звірити з ним отримані показання;

— питання, які необхідно буде задавати, якщо при отримані показів відповіді будуть суперечливими,