Конституційне право України - Володимир Годованець
Характерною ознакою держави є її символіка.
Стаття 20 Конституції України встановлює, що державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.
Державний прапор — один із основних символів держави, розпізнавальний знак, емблема. Він може відображати суспільно-політичний і державний устрій країни. Опис державного прапору зазвичай установлюється конституцією чи спеціальним законом. Державний прапор є символом суверенітету держави. Це одноколірне чи багатоколірне полотнище з гербом держави або іншою символікою чи без таких.
Державний герб — розпізнавальний знак, який є офіційною емблемою держави; відображається на прапорах, грошових знаках, печатках і деяких офіційних документах. Зміст державного гербу встановлюється конституцією чи спеціальним законом.
Державний гімн (від гр. hymnos— урочиста пісня) — поетично-музичний твір, який славить Батьківщину, державу, історичні події, їх героїв і є одним із символів держави.
Державний Прапор України являє собою стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього та жовтого кольорів (стаття 20).
Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України) (стаття 20).
Державний Гімн України — національний гімн на музику М. Вербицького зі словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України (стаття 20).
Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України (стаття 20).
Побудова України як суверенної й незалежної, демократичної, соціальної та правової держави багато в чому залежатиме від того, наскільки ефективно здійснюватиметься державна влада.
Питання організації влади були важливими в усі часи, але особливого значення вони набувають у періоди реформ. Конституція України визначила інститути влади, принципи її організації, повноваження, порядок утворення та функціонування.
Будь-яка держава діє через систему органів і установ, які у сукупності утворюють державний механізм. До механізму держави поряд з органами державної влади належать також громадянство, територія (територіальний устрій), бюджетна, грошова та банківська системи, Збройні Сили та інші військові формування держави, державні символи тощо.
Механізм держави — це система органів і організацій та інших інститутів держави, які складають її організаційну основу: організаційно-політичну, організаційно-економічну, організаційно-соціальну, організаційно-культурну та інші.
До організаційно-політичної основи держави (її політичного механізму) належать органи державної влади, територія держави, Збройні Сили та інші військові формування, державні символи, столиця держави; до організаційно-економічної (її економічного механізму) — передусім бюджетна, грошова й банківська системи, державна власність та інші організаційно- економічні важелі діяльності держави; до організаційно-соціальної (її соціального механізму) — громадянство, а також державні соціальні системи охорони здоров’я, соціального захисту тощо; до організаційно-культурної (її культурного (духовного) механізму) — державна мова, а також державні системи освіти, виховання, науки, культури тощо.
Пріоритетним елементом (складовою) механізму держави є її політична основа, політичний механізм, зокрема органи державної влади. Загальними засадами їх організації є:
поділ державної влади на законодавчу, виконавчу, судову та взаємодія органів державної влади;
демократичний порядок формування органів державної влади (виборність, призначення за згодою інших органів тощо);
системність і структурованість;
конституційність, законність в організації й діяльності;
постійний характер діяльності та детермінованість повноважень органів державної влади;
урахування загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, досягнень національної та світової конституційної думки й практики державного будівництва;
гарантування діяльності органів державної влади.
Стаття 6 Конституції України проголошує фундаментальний і концептуальний принцип, за яким «державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України». Із положень цієї статті випливає, що Україна застосовує демократичний політико-правовий принцип, який є базовим в організації та функціонуванні державної влади та її органів.
Поділ єдиної державної влади на законодавчу, виконавчу та судову виражається насамперед у здійсненні влади кожною з них самостійними, незалежними одна від одної структурами державного механізму. Мета такого поділу — забезпечення громадянських свобод і законності, створення відповідних гарантій від свавілля. В умовах поділу влади одна з них обмежується іншою, різні її гілки врівноважують одна одну, діють як система стримувань і противаг.
Систему органів державної влади за Конституцією України складають:
глава держави;
орган законодавчої влади;
органи виконавчої влади;
органи судової влади;
інші органи держави.
За Конституцією України, на державному рівні законодавчу владу здійснює Верховна Рада України (стаття 75); виконавчу — Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, уряд Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації (статті 113, 118, 136); судову — Конституційний Суд України, Верховний Суд України, обласні, районні, міські, спеціалізовані суди (статті 124, 147).
Принцип поділу влади реалізується та конкретизується іншими нормами Конституції України, які визначають статус і повноваження Президента України (розділ V), Верховної Ради України (розділ IV), Кабінету Міністрів України (розділ VI) та судів України (розділ VIII, XII). їх зміст засвідчує, що принцип поділу влади передбачає конструктивну взаємодію її гілок.
Треба зауважити, що принцип поділу влади ще тільки проголошено Конституцією України. Глибока, виважена теорія поділу влади в Україні поки що відсутня і її ще належить створити.
До системи політико-правових цінностей, вироблених людством упродовж століть, належить чимало принципів і вимог щодо оптимальної організації державної влади, здатної забезпечувати ефективне керівництво країною як у центрі, так і на місцях.
Характер державного ладу відображається також у функціях (діяльності) держави. Тому Конституція, визначаючи державний лад, закріплює поряд із механізмом держави також її основні функції. Основні функції Української держави закріплені майже в усіх розділах Конституції, але найповніше вони викладені в розділі I. Функції держави відображають, у першу чергу, основні напрями й види її діяльності. Оскільки основними об’єктами діяльності держави є сфери її діяльності (політична, економічна, соціальна, культурна, екологічна, зовнішня), то відповідно до них розрізняють такі функції держави:
політичну (статті 1, 5, 6, 15, 36, 39, 85, 102, 116 та ін.);
економічну (статті 13, 14, 41, 42 та ін.);
соціальну (статті 1, 3, 13, 24, 43, 46, 47, 49 та ін.);
культурно-духовну (статті 10–12, 53, 54 та ін.);
екологічну (статті 16, 50 та ін.);
зовнішню (статті 17, 18 та ін.).
Ці функції умовно називають об’єктними.
За способами діяльності держави розрізняють такі її функції:
законодавчу;
виконавчу;
судову.
Умовно ці функції називають владними (організаційними, технологічними чи процесуальними).
Тема 5
Конституційні основи суспільного ладу України
Основною
