Моя зухвала - Ема Ноель

Гудки. Він не бере слухавку. Набираю ще раз. Після кількох гудків він усе ж відповідає.

— Кошенятко, щось термінове? — питає. Голос трохи схвильований. Він нервує?

— Так. Я скучила. Хотіла дізнатися, де ти й коли будеш, — муркочу.

Чую якийсь дивний галас. Схоже на стогони й мугикання. Приглушений скрик і…

Що за чортівня?

— Маленька, я трішки зайнятий, я тобі пізніше передзвоню, — швидко каже Руслан і відключається.

Але перш ніж він обірвав зв'язок, між його словами я встигаю почути і зрозуміти те, що лякає мене до чортиків.