Меланка - Нора Нойс

- Киця, моя солодка, — шепче мені на вухо Рай, притискаючись до мене ззаду в танці.
Оооо, після нашого неперевершеного сексу ми вирішили відпочити в клубі.
Це просто казка, якщо чесно.
Декарай, який мені приємний і я б сказала, що він мені сильно подобається. І не буду брехати, я звикла до нього. Мої душа і розум тягнуться до цього дракона.
Єдине, що не дає спокою, так це те, чому Декарай, який був зі мною весь час абсолютно відвертим і відкритим, зараз не каже про мітку істинності? Чому приховує її? Навіть не знаю, що думати. Невже він не планує повертатися на Ренару? Чи річ у чомусь іншому? Але в чому? Я завжди говорила йому, що не готова до стосунків. Тоді, чому б йому перейматися через мої почуття?
Хм. Дивно все це.
- Я в туалет! - вивертаюся з його міцних обіймів.
- Я прийду через п’ять хвилин. Не закривайся.
- Ахаха, — розсміявшись, я так нічого і не відповіла.
Рай останнім часом дійсно поводиться надто сексуально активно. Але щоб трахатися в туалеті клубу, це навіть для мене занадто.
Після того, як зробила свої справи, я мила руки, коли хтось зайшов до вбиральні.
Зазвичай я не звертаю уваги на дівчат, які ходять туди- сюди. Проте, ця....Вона була епатажно вишукана.
Її одяг був дивним і не схожим на той, який носять дівчата. Так, він був пошитий, наче за нашими стандартами моди. Проте, тканини, з яких було пошито цю ніжно білу кофточку і штани, явно були найдорожчими. А прикраси.... Це щось. Кільця з великими каміннями на пальцях. І делікатні, маленькі кільця — ниточки на обличчі. Пірсинги просто вогонь.
Але найбільше вражало її руде довге волосся. Воно, наче хвилями стелилося. Локон за локоном.
- Привіт! - раптом посміхнулася вона.
Блін, я тільки зараз відчула, що моя щелепа трохи відвисла. Оце я залипла, мало слюньки не почала пускати.
- Привіт, — привіталася, бо виходу не було.
Ця руда бестія дивилася на мене так, наче вже щось про мене знала. Наче і посміхається, але в очах аж іскри розсипаються. В яскраво — зелених очах. Хуууух.
Знову залипаю.
Розвертаюся від неї, розриваючи зоровий контакт. Оце магнетична крихітка. Щось я раніше не помічала за собою тяги до дівчат. Але ця. Сама по собі феєрична.
Поки я старанно вдавала серйозну зайнятість, ця руда почала повільно обходити мене по колу.
Що в чорта відбувається?
- Щось не так?!
Все ж таки не витримую. Тому, що вона зупинилася прямо за моєю спиною і пропалює гострим поглядом. Оглядає з ніг до голови.
- Та нічого.... – тягне, наче солодким голосочком, але я ж чую цю напругу.
Та я навіть відчуваю магічні коливання. Хоча, якого чорта?
- От думаю собі... - продовжує тягнути інтригу ця руда відьма.
І тільки я хочу їх сказати, щоб говорила, або я йду. Як мій погляд падає на її плече.
А точніше на тату на плечі.
В неї, звичайно, багато цих татушок, але ж чорт. На руках у неї не прості набиті малюнки.
Це, чорт візьми, шлюбні мітки. Дві! Двоє чоловіків.
- Я фігію, - навіть не помічаю, як говорю це в голос.
Також на адреналіні підходжу до неї впритул і проводжу пальцями по контурах.
- Ти знаєш, що це? - питає здивовано.
О, руда бестія скинула панцир.
- Шлюбні мітки. Я в шоці. А чия друга?
- Значить чия перша, ти в курсі?! - гарчить, висмикуючи свою руку, подалі від мене.