В грудях наче насипали камаз щебню. Поки Стів розвертався, я добре побачила з яким захватом і насолодою Декарай жарив цю блондинку. Вона стояла в позі раком, прогинаючись в спині і голосно стогнучи.
Цю картину я ніколи не забуду. А ще ці найжахливіші відчуття. Коли груди сковує арктичний холод і хочеться вирвати щось незручне, не комфортне з грудей і викинути, щоб не заважало. Шкода, що це моє серце. І його я ніяк не можу вирвати.
Навіть трохи заздрю вампірам і дампірам, які можуть заблокувати всі емоції. Я б зараз із задоволенням скористалася цією опцією.
Як же я його любила...Ще до істинності, я вже знала, що хочу, і кохаю цього чоловіка. Але...Як?! Невже він не відчув зв’язку?
- Стів! Давай тоді злітаємо по іншого істинного.
До мене, наче в трубі, доноситься голос Арса.
- НІ! - гарчу, роздратовано. - Оце вже без мене. Досить! - голосніше, починаю кричати.
Я закипаю з кожною секундою все сильніше.
- Без мене летіть. Мені треба провітритися.
- Але...
Проте, побачивши мій шалений погляд, в якому було чітко сказано, просто замовкнути, Арс затих.
Так, мені потрібно прогулятися. Набухатися. Скупити все, що планувала. Не хочу знати, хто той другий щасливчик в нашій сім’ї.
Оооо, ні! Тепер Декарай нехай навіть не розраховує, що в нас буде сім’я. Але він, видно і не розраховує.
О, чудово, до злості, ненависті додалися ще й відчай і розчарування.. Тільки жалості до себе ще не вистачало.
- Стів! Висади мене тут!
Не знаю куди вони летять, проте добре знаю цю дорогу. Вона веде до будинку дідуся з бабусею. От і подивлюся, як вони тут. Звичайно ж, просто по підглядаю за ними. Не хочу хвилювати і розчаровувати їх ще більше. Бо навіть боюся їхньої реакції на воскреслу мене.
- Лана! Давай я з тобою піду. Небезпечно ж!
Закотивши очі, я тільки заперечно похитала головою.
Теж мені небезпека. Цікаво, що такого може статися?
Коли Арс зі Стівом полетіли за моїм другим чоловіком, я нарешті змогла не стримуватися, а виплеснути всі свої емоції.
Сівши просто на траву, я розплакалася. Здається, вперше у свідомому, дорослому віці. Емоції просто душили і розривали мене на шматки. Як же боляче....

‍‌‌‌‌‌‌‌‌‌‌‌‌‌‌‌‌‌‌‌‌‌‌‌‌‍

Сподобався роздiл?

Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно

$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });

Нема тексту? Правовласникам

Відгуки про книгу Меланка - Нора Нойс (0)

Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua:

Коли твоє немовля — некромант! - Хелена Хайд Наречена для дракона - Марія Люта Попелюшка навпаки - Галина Курдюмова Рубінова тінь минулого - Анна Ліє Кейн Пані Язикатої Хати 2 - Ялинка Ясь