Земля у рівновазі - Альберт Гор

магазинів, що продають її, незначна, а оптові дистрибутори не мають її на своїх складах, і тому низький попит обмежує зацікавленість виробників у виробництві великої кількості, що знизило б ціну. Крім того, уряд не вживає ніяких заходів для заохочення переходу на ці лампи. Слід врахувати ще одну важливу обставину: ціна однієї нової лампи становить близько 15 доларів, а за стандартну лампу розжарюван­ня ми платимо в кілька разів менше. Протягом терміну експлуатації нової лампи економиться електроенергія на суму, що далеко пере­вищує вартість самої лампи, але більшість людей — як і урядів — не підраховують витрати і переваги, які розтягуються так далеко в майбутнє. Це просто ганьба, адже одна нова енергоефективна лам­па за час своєї експлуатації економить таку кількість енергії, порів­няно зі стандартною лампою, яка еквівалентна тонні вугілля.

СЕІ змінила би наш підхід до будівельної технології ще й іншим чином:

· Можна вдосконалити побутові прилади, щоб вони викорис­товували меншу кількість енергії. Це також допомогло б зменшити кількість викидів С02, особливо якщо врахувати, що енерговитрати, які припадають на холодильники, морозильники, освітлення, кондиціонування, опалювання та підігрівання води в Сполучених Штатах, відповідають приблизно за 800 мільйонів тонн викидів С02 щороку. Незважаючи навіть на те, що міністр енергетики рекомен­дує ухвалити закони та програми, які заохочують використання більш економних побутових приладів, адміністрація Буша активно бореться проти них, прислухаючись до виробників обладнання, які стверджують, що прискорення переходу до більш ефективного вико­ристання енергії перешкоджає ринковим відносинам. (У минулому так само деякі бізнесмени виступали проти запровадження п'яти­денного робочого тижня, встановлення мінімальної зарплати і зако­нів про дитячу працю.)

· Будівельне законодавство сьогодні встановлює певні стандарти пожежної безпеки й структурної цілісності, щоб зменшити небезпе­ку руйнування будівель. Враховуючи надзвичайну небезпеку, яку становить руйнування довкілля, і роль, яку погано спроектовані будівлі відіграють в цьому процесі, чи не слід закласти у будівельне законодавство вимогу використання екологічно дружніх техноло­гій, особливо якщо вони менше коштують? Будівельники нині від­мовляються від запровадження цих нових технологій, оскільки клієн­ти більше зацікавлені в низькій початковій вартості, ніж в економії коштів протягом подальшої експлуатації будівлі. Якби нові буді­вельні закони ліквідували неефективні й енерговитратні проекти, будівельники більше не боялися б конкурентів, готових збити ціну за рахунок відмови від витрат на енергозберігаючі технології. СЕІ повинна рекомендувати нові базові правила, які вимагатимуть впровадження більш економічних, ефективних будівельних проектів; якщо буде запроваджено нові будівельні закони, будівельна про­мисловість могла б досить швидко перейти на застосування енерго­зберігаючих технологій.

Зменшення відходів і їх переробка. Збереження і ефективність — це не тільки технології; це спосіб мислення та підхід до людської діяльності, що суттєво відрізняється від марнотратства, яке обу­мовлене нашим сучасним прагненням отримати швидкі результати, незважаючи на довгострокові великі втрати. Ті самі нові технології, які дають змогу зменшити споживання енергії, як правило, водно­час приводять до зменшення кількості відходів. Але цього недостатньо; СЕІ могла б також зосередитися на шляхах вдосконалення видалення, зберігання і переробки відходів як вторинної сировини. Діяльність має бути спрямована на такі напрямки:

У деяких випадках слід удосконалити цілий асортимент виро­бів, щоб полегшити їх повторну переробку. Наприклад, деякі плас­тикові пляшки для напоїв містять незначний процент металу, що унеможливлює їх переробку як вторинної сировини. Деякі додатки до газет мають обкладинки з глянцевого крейдованого паперу, внас­лідок чого неможливо закласти всю газету в апарат для вторинної переробки. Оплата праці людей, які вручну мають перебрати сотні тисяч газет щодня, щоб відібрати ці додатки, може робити увесь процес економічно невигідним. Є чимало подібних конструкційних недоліків у товарах, які можна було б легко вторинно переробляти, якщо внести незначні зміни в процес їх виробництва і розподілу.

Загалом, саме подібні «конструкційні недоліки» є причиною більшості викидів необроблених стічних вод, які скидаються у річ­ки у всьому індустріальному світі. Дощова вода тече в дренажні труби і далі «переробляється» в річках і океанах світу. Побутові стічні води потрапляють до очисних споруд, де їх переробляють, щоб мінімізувати шкідливі наслідки, які може спричинити великий концентрований обсяг цих вод, потрапивши у довкілля. Але майже у всіх старих містах через бездумне проектування дві системи ко­лекторів — стічних вод і дощових стоків — поєднані між собою. У результаті, щоразу, коли йде дощ, до очисних споруд потрапляє величезна кількість дощових стоків і доводиться відкривати шлю­зи, внаслідок чого побутові стічні води та весь бруд потрапляють прямо в річки й озера.

Сьогодні вкрай необхідні не тільки вдосконалення існуючих технологій, але й розробка принципово нових методів переробки або захоронення відходів, особливо деяких дуже небезпечних нових видів відходів, які з'явилися внаслідок хімічної революції. Також СЕІ повинна наголосити на нагальній необхідності розробки швид­ких і точних методів оцінки токсичного потенціалу нових хімічних речовин, які потрапляють до відходів у процесі виробництва. В окремих випадках проблеми захоронення відходів можуть бути таки­ми гострими, що можливо деякі виробничі процеси слід не дозволяти запроваджувати взагалі. У цілому, як уже зазначалося в розділі 8, нашою метою має бути можливість вторинної переробки всього, що стає частиною нової продукції, а також всіх побічних продуктів процесу виробництва.

Розробка СЕІ для прискорення розвитку і поширення екологічно безпечних технологій — це якраз така складова Глобального Плану Маршалла, в якій інші країни будуть зацікавлені відігравати про­відну роль, якщо Сполучені Штати відмовляться від цього. І неви­падково, саме цей напрямок вірогідно забезпечить найбільші еко­номічні вигоди для країни, яка його очолить.

Японія, що лідирує у розробці прибуткових нових технологій, публічно оголосила, що згодна взяти на себе відповідальність за розвиток цього напрямку. Так, наприклад, Японія оголосила про всеохоплюючий, хоча й дуже повільний, план з проблеми глобаль­ного потепління, розрахований на сто років, який полягає у пос­лідовному вдосконаленні технології, щоб зупинити цей процес та подолати наслідки змін, які вже відбулися. Але це не обмежується глобальним потеплінням: майже в кожній галузі технологій, що має відношення до екологічної кризи, Японія сміливо захоплює лідер­ську позицію. Особливо дратує багатьох американців, які відстою­ють лідерство США в цій сфері, те, що майже всі ключові відкриття, які привели до цих нових технологій, були зроблені у Сполучених Штатах, а потім зігноровані як промисловістю, так і урядом. Зок­рема, після того, як було зроблено фактично всі важливі прориви в технології використання сонячної енергії, Сполучені Штати на сьогодні є імпортером пристроїв та систем сонячної енергетики, більшість яких надходить з Японії та її субконтракторів в інших регіонах Азії. Так само, після того, як «Дженерал Моторc» вклала кошти, час і зусилля, щоб розробити передову у світі технологію електричних автомобілів, це починання вмерло; сьогодні, за оцін­ками більшості експертів, японські виробники автомобілів будуть першими, хто розпочне масове