Земля у рівновазі - Альберт Гор

вимога ефективного використання технології когенерації має зіграти велику роль для зменшення споживання викопного палива. Кілька проектів з вико­ристанням когенерації, які вже діють, щороку зменшують на 80 мільйонів тонн кількість викидів С02 лише в Сполучених Штатах, як повідомляє Інститут дослідження газу. Крім того, аналогічно насадженню дерев, широкомасштабне впровадження технології когенерації також сприяє поширенню нового погляду щодо важ­ливості збереження енергії та переваг планування різних видів діяльності, зважаючи, як різні їх компоненти співвідносяться між собою і впливають на наслідки будь-якої діяльності загалом.

Нові підходи до процесу виробництва сприятимуть значній економії у споживанні не тільки електроенергії, але й сировини. Передові промислові технології, які застосовують комп'ютери для розробки нової продукції і її виробництва, можуть суттєво знизити витрати і різко зменшити негативний вплив на довкілля.

Найбільш сучасні процеси виробництва навіть включають поняття «електронного інвентарного запасу» — зберігання в циф­ровій формі повних описів продуктів, які можна швидко і точно відтворити в металі і пластмасі кожного разу, коли виникає потре­ба дистрибуторської мережі в продукції з певним дизайном, стилем або розміром. Потенційна економія від ліквідації матеріальних товарних запасів є просто вражаючою та демонструє збіг різних тенденцій, які разом можуть змінити наш вплив на довкілля без загрози для нашого звичного життєвого рівня.

Дещо занедбане, але, як це не дивно, цілком конкурентоспро­можне джерело генерації електричної енергії — це використання енергії вітру за допомогою нового покоління вітроелектростанцій з новими аеродинамічними властивостями.

Нові технології зберігання і розподілу енергії з існуючих дже­рел можуть забезпечити економію майже таку, як нові технології її виробництва. Це особливо стосується електроенергії, яка вимагає будівництва дорогих електростанцій, здатних генерувати макси­мальну кількість енергії, яка може знадобитися в будь-який даний момент (наприклад, коли всі одночасно використовують свої кондиціонери, навіть якщо це відбувається лише один раз на рік). Більш ефективні шляхи зберігання електроенергії (наприклад, за допомогою магнітних надпровідників) можуть заощадити енергію, яка часто марнується протягом «непікових» годин. Неефективність сучасних технологій зберігання електроенергії є також головною причиною того, що електричні автомобілі досі вважаються перс­пективою майбутнього, яка є нині нездійсненною.

Так само кількість енергії, яка втрачається в процесі передачі електроенергії з одного місця до іншого, настільки велика, що це робить неефективним її транспортування на великі відстані. Нові технології, на зразок надпровідності, можуть привести до великих змін, значно удосконаливши процес передачі енергії на великі відстані і процес її розподілу в години пік. (Зрештою, такі техно­логічні зрушення можуть навіть втілити в життя фантастичну про­позицію Бекмінстера Фулера, висловлену два десятиліття тому, що східну та західну півкулі треба з'єднати підводним кабелем, щоб допомогти один одному управляти розподілом енергії в час пік, оскільки високий рівень споживання енергії в денний час в одній півкулі відбувається водночас із періодом низького енергетичного навантаження вночі в іншій півкулі.)

Наслідки переходу до цих нових технологій для тих людей, чия робота пов'язана із застарілими технологіями, наприклад для шахтарів вугільних шахт, повинні ретельно враховуватися наперед при розробці енергетичних проектів СЕІ. До цих проектів слід не­одмінно включити масову перепідготовку робітників, фінансову допомогу під час переходу на нову роботу і постійний пошук техно­логій, які могли б використовувати старі джерела енергії екологіч­но безпечним способом. Це необхідно не тільки для того, щоб забез­печити достатню політичну підтримку, це також питання співчуття і здорового глузду.

Можливо, найкращим результатом запровадження нових техно­логій буде створення більш ефективного взаємозв'язку між нашою діяльністю і потребами в енергії. Мікропроцесори вже зменшують її споживання і управляють енергетичними потоками всередині ма­шин, сприяючи справді значному скороченню потреб в енергії. Так само ми можемо набагато досконаліше управляти використанням енергії майже в кожному виді діяльності — і саме ефективність прин­ципів здорового глузду може принести найбільшу економію.

Будівельна промисловість. Переваги кращого проектування буді­вель задля економії енергії може бачити кожен, хто регулярно спла­чує комунальні послуги за свою квартиру чи офіс. Коли ціни на енергію різко підвищилися в 1973 р. і знову в 1979 p., то найбільш ефективна відповідь на заклик до збереження енергії надійшла саме від домовласників, які утеплювали свої стіни і стелі, встановлювали вітрозахисні вікна і виконали сотні інших дрібних побутових удос­коналень. Деякі, наприклад, виявили, що так звані пасивні сонячні технології є вельми корисні для зменшення рахунків за опалюван­ня. Менше ніж за два роки зростання попиту на електроенергію, що становило в середньому 7% на рік, знизилося до 1% на рік; у деяких випадках загальні потреби в енергії навіть суттєво знизилися. Звісно, коли ціни на енергію стабілізувалися, а потім дещо знизилися в реальному вимірі споживання енергії знову почало зростати.

Але цей досвід повинен нас навчити: існуючі будівлі можна удос­коналити, щоб значно зменшити споживання енергії. Крім того, як­що нові будівлі проектувати і будувати з урахуванням енергоспо­живання, результати будуть просто приголомшливі. Слід викорис­товувати підходи, які потребують мінімальних капіталовкладень та можуть допомогти досягнути суттєвої економії — наприклад, насадження дерев, які можуть давати тінь, щоб зменшити потреби в кондиціонуванні; використання ґрунту для утеплення частково прилеглих до нього стін; стратегічне розташування вікон, дверей, скляних дахів і самих будівель, враховуючи напрям вітру й освіт­леність сонцем у різні пори року; використання товстої, більш ефек­тивної ізоляції.

Удосконалення існуючих приладів, що споживають енергію все­редині будівель, також дає значний ефект. Один з найбільших вра­жаючих прикладів — нове покоління електричних ламп (хоча вони досі широко не використовуються), які дають таку саму кількість світла, що і лампи попереднього покоління, використовуючи знач­но меншу кількість електроенергії. Експерти з питань використання енергії Еморі та Хантер Ловінс давно вже стверджують, що широке застосування цих нових ламп саме по собі могло б значно зменшити споживання енергії в індустріальному світі. Більшість ламп, що зараз використовуються, мають конструкцію, розроблену ще до Першої світової війни, коли електричний струм проходить через металеву нитку розжарення, виготовлену переважно з вольфраму; нитка роз­жарюється і випромінює світло, але кількість світла майже в двад­цять разів менша, ніж кількість тепла, що виробляється нею, тобто більшість електроенергії витрачається марно, особливо влітку, коли додаткова енергія витрачається також на кондиціонування спекотного повітря. У нових лампах застосовується удосконалений прин­цип флуоресценції, коли електричний струм проходить не через метал, а через газ, що теж випромінює світло, але при цьому втра­чається дуже мало енергії у формі тепла. На відміну від давніших флуоресцентних ламп, нові підходять до наших звичних патронів для ламп і кріплень й дають ту ж якість та кількість світла, як і наші лампи розжарювання. До того ж термін їх використання більший у десять разів.

Тоді виникає запитання, чому вони не використовуються? Від­повіді тут повчальні. По-перше, існує проста інерція. Споживачі взагалі не знають, що існує нова лампа: кількість