Вода і камінь. Книга 3. Мірабель - with love anellaya
-Мати… Що буде з нею, якщо я зроблю це?
-В середині, глибоко-глибоко в душі, ти знаєш, що для тобе немає ніякої значення що буде з королевою Фіною.- Святий зробив декілька кроків назад.- Я розраховую на тебе, Розаліно.
Він розчинився у темряві і останнє, що побачила Ліна перед тим, як він повністю зник, це маску. Сумну, але сповнену надії маску.
Над своїм рішенням Розаліна майже не думала. Гаразд, взагалі не думала. Вона завжди знала, що варта більшого і стати Обраною – означало довести це всьому світу. Напевно, вона любила сестру, однак себе вона любила більше, навіть більше ніж королівське військо і тренування з Ліафарами. Ліна вирішила, що зробить це без жодних сумнівів, але також вона знала, що має сказати про це Кайлу. Сказати, що це кінець… Принцеса думала, що так буде краще для всіх. Адже коли вона стане Обраною, вона рятуватиме Елемстоун, а Кайл відволікатиме її від важливих справ і їй забракне на нього часу.
Вже знайомий нам Лос-Анджелес взагалі не змінювався. І поки Пуми були в пошуках Троянди і Каменю Кохання, Кайлу вдавалося хоча б інколи тікати від доручень Аріели і бачитися з Розаліною. Так, саме в світі людей, так як Кайл не міг опинитися на стороні Метафізентійців, а Розаліна на стороні Валентійців. Як тоді вони познайомилися? Все дуже просто. Це була заслуга Крістелли, але якби вона знала чим це скінчиться для Кайла, то нізащо б так не вчинила.
-Я… маю поговорити з тобою.- Сказала Розаліна, коли Кайл відірвав погляд з яскравих багатоповерхівок і озирнувся назад.
-Потім.- Він схопив її за руку і притягнув до себе, м’яко проводячи пальцями по її веснянках.
-Припини…- Почала Ліна, але він поцілував її, не давши договорити.
Гаразд, маю визнати, Кайл її сильно кохав, хоча я не фанатка цієї пари. Він бачив у ній частинку себе, вона нагадувала йому його самого і була єдиною, окрім Крістелли, хто прийняв його справжнього і не намагався виправити.
-Я скучив.- Прошепотів Кайл, дивлячись на неї своїми скляними очима.
-Як йдуть пошуки Троянди?- Не звернула уваги на його слова Розаліна.
-Безнадійно. Сумніваюся, що вона взагалі існує.- Кайл прибрав назад волосся, а настрій миттєво зіпсувався, коли Ліна згадала про Аріелу і її доручення.- Що сталося?
-А щось сталося?
В такі моменти Розаліна прагнула втекти і викинути думки про вбивство Мірабель. А потім згадувала, що має шанс стати Обраною і їй знову хотілося довести діло до кінця. Адже вона розуміла, що Кайл не зможе пропустити крізь вуха те, що саме вона збирається зробити з молодшою сестрою заради слави.
-Це ти мені скажи. Я ж бачу, що щось не так.
-Кайл…- Ліна глибоко зітхнула.- Нам слід зупинитися.
-То ось про що ти хотіла поговорити?- На обличчі Кайла з’явилася ледве помітна посмішка.
-Я серйозно.
-Я дізнаюся причину чи..?
-До мене приходив Святий.- Почала пояснювати Розаліна.- Він запропонував мені стати Обраною.
-Знаєш, я не зовсім розумію до чого тут наші стосунки.
-Тебе не дивує те, що я щойно тобі сказала?- Здивувалася Ліна.
-Єдине, що я хочу знати – це чому ти хочеш поставити крапку?
-Я більше не матиму часу на кохання. Мені доведеться виконувати обов’язки Обраної, а коли помре моя мама, я маю стати королевою і…
-Все це відмовки.- Голос Кайла похолоднішав.- У чому справжня причина?
-Я…- Розаліна на секунду задумалася.- Не хочу тебе розчарувати. Я безмежно вдячна тобі за те, що приймав мене такою, якою я є, з усіма недоліками, жахливим характером і невиправданою жорстокістю, але навіть для тебе існує межа.
-Ти справді так думаєш?- Він доторкнувся до її щоки.- Ти кажеш це людині, яка вбиває кожного дня для божевільної дівчини і коїть набагато більше жахливих речей. Нас можуть зрозуміти лише такі, як ми. І я ніколи не розчаруюся в тобі, щоб ти не зробила.
-Гадаю, не цього разу.- Розаліна прибрала його руку.
-Святий сказав це зробити?- Кайла починала роздратовувати ця розмова.- Ліно…
-Він сказав, що зробить мене Обраною, якщо я погоджуся на його умову.- Відповіла принцеса.
-І що за умова?
-Я повинна вбити Мірабель.
-Святі…- Кайл ще хвилину не міг відвести від Ліни нажаханий погляд.- Ти погодилася, чи не так?
-Тому я не хотіла, щоб ти знав. Особливо згадуючи ту історію з твоїм братом.
-Я справді стараюся зрозуміти твоє дивне прагнення довести усім власну силу, але ніяк не можу збагнути навіщо тобі бути Обраною?- Він не зміг стримати крик.- Тобто… У тебе є все, а ти і далі намагаєшся довести світу, що варта на щось більше. Тобі ніколи не приходило на думку те, що, можливо, більшого вже немає? Можливо, ти довела всім, на що варта? Але… Я б і слова не сказав тобі, якби не ця дурнувата умова. Просто… Колись я віддавав власне життя заради молодшого брати, а ти так бездумно позбуваєш життя свою сестру.
-Навіть для тебе існує межа.- Спокійно повторила свої слова Ліна.
-Я кохаю тебе, Ліно. І я благаю тебе… Не роби цього. Відмовся бути Обраною.
-Не можу. Така вже я… жахлива.- Вона відкрила портал в Елемстоун.
-Ліно… Не залишай мене одного…
-Пробач. Це кінець.- Розаліна наблизилася до порталу.- Зараз ти кохаєш чудовисько, а значить, у твого кохання немає майбутнього. Як і в мого. Але в мене хоча б буде слава. А ти, сподіваюсь, зможеш покохати красуню. Бо два чудовиська не можуть бути разом.- Вона опинилася у порталі і через мить він закрився.
Досі не розумію, чому Розаліна так вчинила. Чи то вона дійсно була жорстокою і безжальною людиною, яка здатна на все заради влади і слави, чи то вона не змогла дозволити Кайлу кохати таку, як вона? Однак, для Ліни почуття були нічим, а особливо кохання. Вона терпіти не могла це слово і хоча принцеса цінувала Кайла і була вдячна йому за все і, гаразд, вона кохала його, це нічого не змінювало. Її цікавила лише власна доля. Але ж, як показує практика, доля грає не за правилами.
