Академія Світла або як врятуватися від Темного чарівника. - merrystuart
Прозоре марево простору пливло перед очима, і я не зводила очей від чоловіка, що ніс мене на руках. Він з цікавістю ловив кожну емоцію на моєму обличчі та замислено стискав губи у вузьку лінію.
Ми зайшли до просторої кімнати спальні й Тіос попрямував до дверей суміжної кімнати.
- Тут моя спальня. З іншого боку ванна кімната, - він повернувся вказавши на другі двері поблизу. - Бажаєш зараз ополоснутися?
Я збентежено кивнула у згоді. На губах чоловіка з'явилася радісна посмішка.
Середніх розмірів ванна з широкою дерев'яною балією по центру, шафою та умивальником навіювала спокій. Тіос поставив мене на ноги й одним помахом рук зняв з мене лікарняну простору сорочку. Не встигла навіть скрикнути чи обуритися, як він підхопив мене на руки та попрямував до великого цебра. Налаштувавши вбудовані магічні камені на теплу воду, він взявся намилювати моє тіло різними мильними розчинами, що розносили по кімнаті приємні квіткові аромати.
Хотіла обуритися і намагалася прикрити своє оголене тіло від нього, але мені в вуста вп'ялися ніжним трепетливим поцілунком, продовжуючи з ніжністю намилювати кожну частинку шкіри. Через кілька хвилин від поцілунку і ласкавих дотиків я повністю розслабилася. Тіос гладив скрізь, одночасно огортаючи моє тіло своєю теплою темрявою, від чого незабаром я стала тихо стогнати.
- Зараз зможеш стояти, - прошепотів він в губи.
А я відчула як його пальці, дражнячи, пройшлися моїм хребтом. Легкий магічний потік, що входив через спину, змусив мене здригнутися. Після чого відчула незвичайну легкість у тілі.
- Заплющ очі, - пробурчав біля скроні чоловік.
- Я... не впевнена.- Зашепотіла, але одразу підкорилася йому.
Тіос сполоснув мене чистою водою знаходячи ніжними долонями найчутливіші місця. Потім підняв і дбайливо витер моє тіло махровим рушником прямісінько у повітрі. Ніжний поцілунок у ніс, змусив мене посміхнутися. Вдосталь нагладивши моє тіло великим рушником чоловік опустив мої ноги на прохолодну підлогу. Остаточно переконавшись, що я вже майже падаю в його обійми від ніжних дотиків. Після цього нарешті підняв на руки повертаючись до спальні. А я відчула, що його груди повністю оголені.
- Тіос, - з моїх губ зірвався протест і я розплющила очі посилено моргаючи віями від яскравого світла.
- Я не примушуватиму. Лише доторкатимусь, і на тобі зараз рушник! - Посміхаючись повідомив хитруючи чоловік.
Я судомно проковтнула набрану в роті слину, намагаючись заспокоїтися.
Мого погляду торкнулося велике ліжко з чудернацьким балдахіном у темно-фіолетових кольорах і вишитими візерунками золотими нитками. З вулиці долинало приємне щебетання птахів і солодкий аромат квітів із відкритого великого віконця.
- Лягай, - чую хрип і він ставить мене на ноги біля ліжка.
- Тіос, мені потрібно тобі дещо розповісти.
- Про Орден я чув. Ерідес мені все розповів.
- Я дещо бачила біля брами між мирів.
- Дух?
І я з кивком розповіла йому про дивного прозорого духа із криваво-червоними очима. Легка посмішка на його обличчі, кивок і помах долонею на ліжко. Сама не зрозуміла, як я опинилась посередині м'якої перини. А він лише стояв поруч і, посміхаючись, милувався мною лежачою на м'якому ліжку.
Минуло зовсім небагато часу і Тіос сам приліг поряд. Я в занепокоєнні ворухнулася, сильніше кутаючись у злегка вологий матово-білого кольору рушник. Він обережно провів пальцем від ямочки на шиї до трохи видної вершини грудей. Від цього дотику в мене пересохло у роті.
Його палець ковзнув угору, підводячи підборіддя і мої губи відразу накрило ніжним поцілунком. Схилившись до мене, він лише ніжно цілував не відриваючись. А його лагідні пальці тим часом постійно ковзали по рушнику з верху до низу. Незабаром не відомо куди зниклому. Я лише піддалася чарівному поцілунку, віддавшись повністю відчуттям.
Його губи плавно опустилися до шиї, почавши повільно цілувати сковзаючи вниз по тілу. Незабаром він почав по черзі цілувати верхів'я грудей, і я зігнулась видавши тихий стогін задоволення. Коли його вологий язик зігрів одне верхів'я, змусивши його бути твердими, я знову вигнулась видавши мимовільний стогін. Мої груди відразу покрили трепетливими поцілунками, повернувшись до шиї. Рукою перекинувши мою голову назад, Тіос почав покривати шию поцілунками і я схлипнула. Внизу мого живота утворилася лава і я не знала як її припинити. Здавалося, що з кожним його дотиком цей жар розгоряється дедалі сильніше.
Шумне зітхання і він знову опустився поцілунками до грудей, промальовуючи вологу пряму доріжку до живота. Гучний звук подиху в пупок, залоскотав і розсмішив мене. Я зустріла сповнений любові погляд та широку посмішку на його губах.
- А тепер їсти! - Повідомив цей хитрий спокусник.
Блимаючи очима, я намагалася заспокоїтись. Моє тіло горіло у полум'ї, а він просто піднявся запропонувавши мені руку для підйому. У другій руці Тіос тримав ніжно-рожевого кольору пеньюар.
Розчаровано видихнувши, я все ж таки піднялася і зловила задоволену усмішку на його губах.
Ми вийшли в довгий коридор, оздоблений білим каменем, на підлозі був постелений довгий м'який килим. Він лише запропонував мені руку і прямував уперед. Незабаром ми опинилися у великому добре освітленому приміщенні з довгим дерев'яним столом по центру. Великі відчинені вікна у підлогу відкривали вид на гарний квітковий сад та блакитні гори.
- Чудово, - прошепотіла милуючись цією красою.
На столі знаходилося безліч різноманітних страв, а мене підвели до одного з вирізних стільців. Сам Тіос присів на протилежному боці стола від мене. Тихий помах долоні й в кімнату зайшли з десяток служниць низько нам вклонившись.
Я тільки ковзнула по стінах поглядом, де виднілися картини з різноманітними натюрмортами. Самі стіни були оздоблені магічними лампами у вигляді білих квітів.
- Тобі подобається? - Запитав він, хоча я впевнена, що й так було зрозуміло, що я в захваті.
- Так.
- Це наш літній будинок. Незабаром настане холод і ми з тобою переберемося в зимовий будиночок на схилі гори. - Він показав рукою у бік відчиненого вікна. - Там взимку дуже гарно. Тепер це все твоє Світаніє.
- Мені потрібно звикнути, - зашепотіла опустивши погляд до тарілки.
Служниці тим часом почали підносити нам страви. На смак які були не гірші, ніж від шеф-кухаря в Академії.
- У цьому будинку близько двадцяти служниць і понад сотня охоронців. Кожен із них дав магічну присягу служити мені та моєму роду. Мій рід це ти та наші з тобою діти, кохана. Так сталося, що я не маю рідних. Коли я їх втратив мені було чотири роки. Імператор узяв мене під опіку після того, як Орден убив моїх рідних. Їх розчленували на моїх очах, але мені пощастило, дар тоді ще не прокинувся. Тож мене не вбили вважаючи що я звичайний хлопчик. Слуги захищатимуть тебе за всяку ціну. Навіть якщо зі мною щось трапиться, вони віддадуть за тебе свої життя.
- Краще не будемо про погане. - Прошепотіла, почавши вже хлюпати носом.
Мені було щиро шкода Тіоса, і я не могла стримати сльози. Навіть боялася уявити, що він пережив. Судячи з усього, Орден і справді винищує всіх темних магів.
- Імператор хоче змінити те, що відбувається в країні, але боюся навіть він не в змозі наказувати Ордену.
- Я... у мене поки що тільки два лицарі. І я зовсім не хочу, щоб когось вбивали. - Впалим голосом пробелькотіла одночасно намагаючись заспокоїти потік сліз, що в цей момент рвались на поверхню.
- Я знаю.
Тепла рука накрила мою, а поряд присунувся стілець.
- Не плач рідна, ти ні в чому не винна. Дозволиш, за тобою доглядати?
- Мені повідомили, що в тебе багато коханок.
Тепер я намагалася заспокоїти себе розглядаючи служниць, що пурхали поряд зі столом.
- Більше в них нема потреби.
У недовірі я глянула йому в обличчя, відкриваючи рота, щоб отримати черговий шматочок чогось смачненького.
- Твої ревнощі були очевидні ще в бібліотеці. Потім ти сама зізналася, що ревнуєш. Ти любиш, але сама ще не визнала цього. А навіщо мені інші, якщо моя кохана в мене закохана?
Я слухала його широко розплющивши очі й ловила кожне його слово. Жар унизу живота від його близькості почав розгорятися з новою силою і я, бентежачись, відвела очі. Все-таки коли поряд сидить гарний чоловік, який практично тебе годує це напрочуд сильно бентежить. А ще слова які він сказав, вивели мене з рівноваги, і я намагалася зрозуміти чи правий він.
- Поїла?
І я кивнула, розуміючи що вже сита.
- Тоді повертаємося в ліжечко.
Тіос тільки посміхнувся миттєво підхопивши мене на руки. Його долоня з теплими пальцями ліниво ковзали по моїй спині, змушуючи зрідка здригатися.
- Не бійся... - прошепотів він. - Я навчу твоє тіло відкриватися переді мною і ти сама захочеш близькості, кохання моє.
Він обережно поклав мене на ліжко. Лише трішки потягнув зав'язані стрічки від пеньюара і шовкова тканина зіслизнула з моїх плечей.
- Божественно прекрасна... - простогнав чоловік, нахилившись і цілуючи в плече.
Від легкого дотику його губ, я здригнулася і, втративши опору в руках, впала на м'які подушки. Ніжні пальці ковзали по моїх оголених грудях, промальовуючи ореоли верхів'я грудей, тим самим змусивши їх затвердіти.
В його очах читалося захоплення і він продовжив ковзати рукою вниз, прямуючи до низу живота, розгортаючи сильніше тонку тканину пеньюару. Потім він ніжно провів рукою між ніг, а я здригнулася стискаючи щільніше ноги й заплющила очі.
- Світаніє, тебе тут ніхто ніколи не чіпав? - Прошепотів хрипко нависаючи чоловік.
- Цілителька тільки та ти, - пискнула, сильніше мружачи очі.
Він повільно прибрав долоню, не намагаючись проникнути всередину.
Легкий поцілунок, що прилетів у вуста, який поступово переріс у більш вимогливий і грубий. Я застогнала вигнувши спину на зустріч до насолоди. Розплющивши очі, я побачила усміхненого Тіоса. Він нависав наді мною і вже був між моїх ніг. Від туману в очах, я посилено блимала віями, намагаючись зняти завісу легкої темряви.
- Подобається? - З хрипом у голосі прошепотів чоловік і не дочекавшись відповіді вп'явся в губи з новою силою.
Наполегливо, жадібно зминаючи мої губи, він лише тримав мене за потилицю і впивався в мій рот. Зі стогоном, я намагалася відповідати на його спрагу. А потім відчула легке погладжування поміж ногами.
- Волога, - почула шепіт у губи і його палець ковзнув у моє лоно, змусивши голосно застогнати й вигнутися йому на зустріч.
Коли палець почав рухатися, я спробувала рушити йому в такт, розуміючи, що він здатний позбавити мене від хворобливої грудки жару внизу живота. Але Тіос прибрав палець, одразу отримавши у відповідь мій розчарований стогін.
Тихий смішок і наступний ривок його твердого чоловічого органу в мене, від чого я мимоволі голосно скрикнула:
- Тіос, благаю...
- Із задоволенням, рідна.
Грубий поштовх усередині лона, змусив вибухнути миттєво. Я ніби розлетілася на безліч дрібних частинок. Але Тіос відразу ж зібрав мене воєдино наступним уже ніжним поштовхом, який змінився різкішим.
