Юджи - Ірина Муза

Незабаром після весілля Кассія завагітніла, і Вінсент вирішив заховати кохану за будь-яку ціну. Його замок був у центрі, між першим і другим узбережжям. Йому довелося відшукати могутню чаклунку, яка, використавши заборонені заклинання та вбивши при цьому п'ятьох магів чотирьох стихій, забрала їхню силу, й у такий спосіб територію графства перенесла у води океану, і якщо не знати конкретного розташування, то знайти цей острів неможливо. Саму відьму начебто вбили або сховали в темницю.

Ось так Вінс і Кассія чекали на появу Олфеї в рідних стінах, не побоюючись, що їх наздожене гнів Володаря. Йшов час, а Касії хотілося дій. Вона жадала врятувати людей, тому на цьому острові багато простолюдинів - це ті, хто наважилися покинути свій дім назавжди, побоюючись гніву Володаря, адже часто його стихія виходила з-під його контролю, і він спалював величезні території своєї країни. Але найголовніше, Касії вдавалося знаходити магів Чотирьохстихійників і пропонувати їм притулок. Мало хто погоджувався жити тут простим життям. Більшість шукали спосіб повалити Володаря і гинули. Декільком вдалося навіть відкрити портал в інші світи і сховатися там. Але маги, що зараз живуть на острові, всі вони вдячні за це Касії.

Час минав, а їй однаково хотілося дій, вона не могла просто спокійно чекати і все придумувала способи повалити Володаря. Вінс постійно її відмовляв, що зараз їй треба думати зовсім про інше, що зараз потрібно думати про дитину насамперед, але в цієї жінки був дуже важкий характер. Вона не стала слухати графа і після народження Олфеї витерпіла всього рік щастя материнства. Щойно малятку виповнився рік, вона часто почала навідуватися до Мікенії. Знайшла послідовницю тієї відьми, що допомогла Вінсу, і попросила вдосконалити свій браслет. Тепер прикраса поглинала три стихії і ясно виділяла лише вогонь.

У Касії вже був свій план у голові. Вона, як збожеволіла, шукала шляхи знищення Володаря, шукала його слабкості. І єдину зачіпку, що знайшла - це жінки. У той час Володар безсовісно використовував дівчат і після ночі кохання від них залишалася лише жменька попелу.

Кассія до останнього не розповідала нічого графу. Виявляється, вона увійшла в довіру Володаря і періодично жила у нього в замку. Великою несподіванкою стало те, що браслет дозволив Касії пережити з ним ніч кохання і залишитися живою. Після тієї ночі вона все рідше і рідше стала з'являтися в графстві, і складалося враження, що за донькою вона зовсім не сумує, але вона була божевільною у своїй ідеї вбити цього мерзотника і запевняла Вінса, що він ось-ось їй розповість, де бере сили контролювати таку міць. Насправді Володар був нею захоплений. Він, мабуть, зрадів, що знайшлася та жінка, що витримала його стихію, і цим він користувався сповна.

У ті рідкісні дні, коли Кассія все ж таки поверталася на острів, вона була знесилена і майже валилася з ніг. А чоловікові своєму розповідала, що Володар не дає їй спокою ні вдень, ні вночі. Занадто багато сил у неї йде, щоб витримати наплив вогню. Вінсент рвав і метав, неодноразово замикав дружину на замок, нікуди не випускав, приставив охорону. Але щоразу Кассія знаходила спосіб втекти, і це зачіпало Вінса найсильніше: вона зовсім забувала про своє малятко.

І ось одного разу Кассія не поверталася занадто довго, тоді Вінсу довелося залишити однорічну доньку на нянь і повернутися до Мікенії, щоб знайти свою дружину. Але ніде він більше не відчував її енергію, а країною пройшла чутка, що сам Володар ховає єдину жінку, що так довго утримувала його вогонь. Його Касії більше не було. Вогонь Володаря поглинув її і перетворив на жменьку попелу, як і всіх інших.

Усі подробиці дізнатися не вдалося, єдине, що стало відомо: у Володаря від Касії залишився браслет. Значить, напевно, він дізнався, хто вона така, і вбив її, наостанок встигнувши поглумитися... Злоба і ненависть тоді захопила овдовілого графа, і єдине, що втримало його тоді від помсти, - небажання стати самогубцею, адже він і зараз розумно розуміє, що проти Володаря не вистоїть, і ще його Олфєя, яка так схожа на свою матір...

Тепер хоч зрозуміло, чому він так ненавидить Сейю. Та й мені після розповіді Вінсента стало погано на душі. Якою ж треба бути бездушною скотиною, щоб так чинити! Я й раніше не могла спокійно заплющити очі на все, що мені розповідали маги-чотиристихійники, як Володар знищував протестувальники, не переймаючись тим, що там діти, невинних ні в чому людей, які просто живуть поруч із тими, хто не згоден із нинішньою владою. Просто вбити стільки людей... І тепер, після розповіді Вінса, я навіть не впевнена, що відчуваю до Сейї.

Після його історії мені стає соромно за свої почуття. Як я могла так поводитися і допускати такі думки? Це якийсь кошмар. Адже Володар і далі продовжує вбивати людей, хоч вони і в даний момент захоплені мейсорами, але все одно, він навіть не намагається розібратися. А я поводилася, як закохана дурепа. Ні, я повинна перешкодити йому вбивати невинних! З такою впевненістю я домовилася на завтра з Вінсентом.

Найбільше я зраділа своїм успіхам, коли навчилася створювати портали для власного переміщення. Цього мене Еліот навчив ще в перші два дні мого навчання. Спочатку не виходило зосередити енергію для цієї мети, але після багатьох спроб нарешті вийшло. І зараз я можу робити це легко.

Сьогодні ічіра мене знову вбрала в ту зелену сукню, що мені так сильно сподобалася, тож я в піднесеному настрої прийшла на зустріч до Вінса. Граф попрощався з дочкою і, віддавши її під опіку магам, повернувся до мене.

- Цього разу давай ти! Ти ж пам'ятаєш, як ми зупинялися посеред океану, перш ніж перемістилися на узбережжя? - я не відповіла, лише підморгнула і створила портал, увійшла в нього першою. Магію стихій тепер я добре контролювала, тож почувалася в ролі Посейдона з тризубом. Вода утримувала мене на плаву, потім з'явився Вінсент, він не встиг швидко зорієнтуватися і ледь під воду не провалився, я вчасно встигла - я молодець. Потім створила ще один портал, ми опинилися на узбережжі біля океану.