💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера

Юджи - Ірина Муза

Читаємо онлайн Юджи - Ірина Муза
11

11

До мене й тут приставили ічіру. Цього разу дівчину звали Солі. Мене здивувало колірне забарвлення цієї місцевості. На цьому, скажімо так, острові, все не так сумно. Червоний, жовтий, зелений, фіолетовий, тут не рідкість, але, що дивно, ічіри тут, як і раніше, або в сірій, або в темно-коричневій довгій сукні. Солі була в темно-коричневій сукні. Волосся, як за звичаєм, стягнуте ззаду в хвіст. Мені ічіра принесла зелену довгу сукню до підлоги з невеликим шлейфом. Сукня була приталена, з красивим золотим ременем у вигляді ланцюжка. Прям принцесою себе відчула. Сукні, що мені пропонували в замку Володаря, у Айрона і Кадмуса, я ретельно підбирала. Цей світ змушує статусних дам, на кшталт лейл, носити страшні затяжки з криноліном. А мені моє здоров'я важливіше. Надивилася я на картинки в інтернеті на середньовічну моду. Деформація грудної клітки і всі супутні проблеми мені не потрібні. Мені моє здоров'я важливіше. Тому такій сукні я була рада, ні, я була на сьомому небі від щастя...

- Ви неймовірно гарні, Ніколь! Мікенія ще не бачила такої прекрасної лейли! - поки я стояла біля високого дзеркала і розправляла свої біляві кучері, увійшов Вінс і почав із люб'язностей.

- Спасибі, - посміхнулася я і розвернулася до нього обличчям.

- Як і обіцяв я прийшов по вас, щоб показати тут усе! - чарівно усміхнувся Вінс, одну руку сховав за спину, іншою взяв мою і, трохи нахилившись до мене, залишив поцілунок на верхній стороні долоньки. Приємно, однак.

- Ходімо! - Вінс запропонував свою руку і вхопившись за неї ми вийшли з моєї кімнати.

Вийшли із замку і почали спускатися нижче. Як і біля замку Володаря, чорт, весь час він у мене в думках, недалеко від замку розташовується поселення людей. Тут мешкають воїни і звичайні люди, що прислуговують у замку або дивляться господарство. Нижче знаходиться щось типу базару. Хоча різноманітності небагато. Їжа різна та одяг. Ще є цікавий намет зі всякими штуками. Там є зброя, олії всякі, пляшечки, бульбашечки з незрозумілим вмістом. Порошок різних кольорів, теж не зрозуміло, для чого і ще багато чого, що мені незрозуміло на перший погляд.

Після базару знову почалися поселення людей. Я також бачила лейл. Самі вони не ходили, ічіри завжди були поруч, а ті постійно про щось їх просили, тішив око тільки одяг. Хоч у лейл форма суконь була однакова. Благо мені принесли це диво, в якому я себе просто фантастично почуваю.

Ми підійшли до обриву. Звідти гарний вид на бурхливий Океан. Океан з усіх боків, немає жодних заглиблень, щоб, наприклад, земля плавно йшла у воду, таке враження, що ми на шматку скелі весь час дрейфуємо. Мене це налякало. Але пояснення потім.

Зараз же Вінс почав свою розповідь. Володар домагався влади, залишаючи за собою кривавий слід. Багато розвинених міст було знищено його вогнем. Люди збирали війська, сотні, тисячі простих чоловіків і магів, об'єднавшись, йшли на нього, щоб повалити, бо він проголосив себе Володарем над усією землею Мікенії. Його вогонь був нещадний. Знищувалися міста і поселення. Після таких втрат, люди схилили голови перед новоявленим володарем, але були й ті, що відчайдушно чинили опір. Маги води раніше вважалися сильними воїнами, тому що їхня стихія оточувала всі узбережжя, але вогонь Володаря все ж таки виявився сильнішим, і жодна вода ні в якій кількості не змогла загасити його полум'я. І тепер маги води вважалися найслабшими магами. Маги землі та повітря також зазнавали невдач, намагаючись повалити його.

Одного разу всі маги стихій об'єдналися і спробували знову знищити Володаря, і тоді вперше вони побачили, як тіло Володаря злилося з вогнем, його стихія взяла гору над ним, і того разу перше і частина другого узбережжя було знищено. Вогонь спопелив усе на своєму шляху і перекинувся на перше. Більше ніхто з магів стихій не наважився кидати йому виклик, люди підкорилися і схилили голови перед ним. Від того така різниця в температурі. Перше узбережжя здебільшого в холоді. Решта земель і все друге узбережжя, навпаки, сонячне. Зміна температури... та й маги землі постаралися. Тепер усе так як є.

Щодо магів чотирьох стихій відповідь мені була не до кінця зрозуміла. Вінс не говорив про перевагу над іншими магами, промовчав. А я ж пам'ятаю, як Дантеріон розповідав, що маги чотирьох стихій самі хотіли того, що і Володар. Ну добре... потім розберемося.

Про магів чотирьох стихій він розповів небагато. Зокрема, вся його історія зводилася до розповіді про його сім'ю і державу. Яким великим було його королівство. Уся Мікенія раніше належала його королівському подружжю. І титул його зберігся я думаю не дарма. Його все ще турбує те, що при владі не він, але відкрито таке він мені навряд чи скаже, потрібно буде ще поспостерігати за ним, поговорити.

Про магів було взагалі найменше інформації з того, що він мені розповів. Уся королівська родина була магами чотирьох стихій. І мені здається, що нагору вони пробралися теж завдяки своєму марнославству. Усім хотілося влади, яку тепер має Дантеріон. Вінс також розповів, що кілька магів також намагалися вбити Володаря, але навіть їхньої магії всіх чотирьох стихій не вистачило, щоб загасити вогонь. А мені було цікаво, як же маги поводяться тоді з вогнем, адже вони теж повинні були підкорити його. І тут виявилося все просто. Виявляється, Володар вбивав магів чотиристихійників своїм вогнем. Як мені і говорилося раніше, Тільки Володар має абсолютну владу над вогнем і коли маги чотиристихійники виходили проти нього, Володар забирав собі контроль над вогнем, і маг просто перетворювався на попіл, жодна магія повітря, води і землі разом узятої не допомагала в цьому питанні. Були навіть такі маги, що глушили в собі силу вогню за допомогою браслетів (до них ми ще повернемося), щоб під час сутички з Володарем не задіяти вогонь, так це нічого не дало. Знову-таки вогонь Володаря занадто сильний. У мене навіть мурашки пішли після розповіді Вінса про силу вогню Володаря.

І ось ми підійшли до найцікавішого. Маги чотирьох стихій справді не раз пробували вбивати Володаря поодинці, вони ховалися серед людей весь той час, поки велася війна між Володарем і магами стихій. І мені здалося це відсиджування боязкістю. Зрештою, тих, хто хотів піти проти Володаря, було вбито, решта ж сховалися. І ось, власне, все, що він розповів про магів чотирьох стихій. Поки що... інформація була вичерпнаЯку вони роль відігравали в усьому цьому? Мені особисто здається, що найбезпосереднішу, але Вінс цього не говорив. Найімовірніше, промовчав.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Відгуки про книгу Юджи - Ірина Муза (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: