Юджи - Ірина Муза
13
Навколишній світ я змогла ясно побачити, щойно портал виштовхнув нас двох у якусь занедбану кам'яну будівлю. У середині напівзруйновані стіни з каменю і подекуди збережений інтер'єр вітальні. Це все, що я змогла розгледіти, перш ніж відштовхнути від себе нахабу.
- Руки забери від мене... ваша Величність! - і мабуть здивований моїми словами, Володар послабив хватку. Я вирвалася з його обіймів і зробила кілька кроків назад.
- Що викликало твою злість на мене, Ніколь? Я шукав тебе! - кидаючи на мене серйозний погляд, запитав Данте. Я ж похмуро, але бігло пройшлася по ньому очима. Цього разу Володар прикрив свою оголеність жилетом, сховавши під ним свій чудовий торс. Здивувала мене і його незвична зачіска: ірокез з поголеними скронями зараз виділявся, оскільки з обох боків довге волосся Володаря було заплетене в тоненькі косички. Саме ж волосся, як і раніше, укладено в хвіст. Цікаво, він сам собі таку зачіску зробив чи в нього є особистий перукар, наприклад Лікея? Згадуючи цю персону і все, що з нею пов'язано, я ледве придушила в собі ревнощі, зараз це зовсім ні до чого.
Поки Володар чекав від мене відповіді, я швидкоплинно намагалася все-таки розглянути, де ми. Як я і припускала, це занедбана кам'яна будівля, з добре збереженого каменю. Є обвалені стіни, але вони не були опорою для всього будинку, тому будова, як і раніше, стоїть. Ми, схоже, перебували у вітальні, за спиною Данте я побачила сходи нагору. Праворуч від них була ще одна кімната. Хоч будівля й занедбана, але чомусь мені тут затишно...
- Так і будеш мовчати? Та що ж таке? Чому я маю тягнути всіх за язик? Ти можеш мені пояснити, куди пропала? Я з глузду сходив! Я мало пів Мікенії не спалив! Ти хоч розумієш, як впливаєш на мене? - емоційно випалив Данте і в його очах навіть гіркота проскочила, не даючи засумнівається в його словах.
- А що говорити? Хіба я винна вам щось, мій Володарю? - суворо зсунувши брови, я схрестила руки на грудях.
- Ти була з ним? Відповідай! - уже сильніше він розлютився, очі, з кожною секундою, все більше перетворювалися на полум'я. А я дивлюся на нього і насилу стримую бажання накинутися на нього з поцілунком. Не можу повірити в те, що розповів мені Вінсент. Те, яким я бачу Володаря, зовсім не в'яжеться з тим, що мені розповідали про нього на острові. Не хочеться вірити, що він був таким нещадним і такою байдужою сволотою з дружиною герцога. Може, це все мої почуття до нього, я намагаюся виправдати його у своїх думках, у себе в голові?
- У тобі зараз говорить почуття власності, чи ти просто не хотів, щоб Вінсент розповів мені все? - бачу моє запитання трохи здивувало його.
- І що ж тобі розповів цей недогерцог? - тепер уже Володар схрестив руки на грудях. Ці сильні руки... чорт... знову мене несе... агов, мозок, припиняй, ти там узагалі?
- Досить, щоб побачити твоє справжнє обличчя. Каратель, убивця... які ще темні титули тобі присвоїти?
- Ти не знаєш, про що говориш, Ніколь! - сказав як відрізав Данте, а я мимоволі заткнулася на деякий час.
- Так і знав, що цей... - зашарився він на образи, але кинувши погляд на мене, різко виправився, - нехороша людина наговорить тобі всілякої нісенітниці заради своєї вигоди, тільки поки яка вона, я ще не розібрався! - спокійно пояснює він.
- Дурниці кажеш? Як може бути нісенітницею поховання за лічені хвилини стільки людських життів, усіх незгодних із тобою, з твоєю владою? А діти, жінки, люди похилого віку - ти думав про них у ті хвилини, коли люто викошував поселення невинних людей? - Володар знову насупився, ніби геть не згоден з моїми словами. Але він мовчав, тому я продовжила свою тираду.
- А магів чотирьох стихій, за що ти майже викорінив їхній рід? Невже жага влади - це все, що тебе так сильно хвилює? - знову ставлю я запитання, але Данте, як і раніше, мовчить.
- Адже я теж володію чотирма стихіями, мене ти теж уб'єш? Або спочатку наситишся моїм тілом, так само як ти вчинив із Касією? - від останнього мого запитання жовна заходили на його обличчі, кулаки сильно стиснуті, дракон проглядається на відкритих ділянках жилета, але мене це ні крапельки не лякає...
- Ти нічого не знаєш! І бачу, Пітерсон знатно постарався задурити твою голову, Ніколь... - у якийсь момент Володар розтиснув кулаки і просто відвернувся від мене до вікна... А мені вже було цікаво послухати, що він скаже...
- Давай я тепер і твою версію послухаю... - не відступала я.
- Справді, мій прихід до влади спричинив багато смертей, але все було не так, як здогадуюся, тобі це змалював скривджений на життя недогерцог. Я з'явився дуже вчасно для народу Мікенії, ще б кілька років такого неподобства - і Мікенія стала б просто млявим островом. У ті роки Мікенія потопала у війнах, клани билися між собою, завойовуючи право на правління, маги стихій з'ясовували, чия стихія сильніша, занурюючи землі Мікенії в агонію. Війна між магами землі та води знищила величезну кількість поселень і людей.
Багато років кров проливалася, не перестаючи. І здавалося, коли Мікенія вже втомилася від усього цього, владу захотіли захопити маги чотирьох стихій. Ти навіть не уявляєш, які моторошні речі творили ці люди, які уявили себе богами і повноцінними правителями. Звісно, поодинока стихія не змогла повалити мага чотиристихійника, тож боротьба в них розпочалася між собою, за владу. І вони знаходили спосіб убити одне одного, навіть до мого втручання.
- Коли я прийшов і скинув тодішню владу, багато хто ополчився, дехто підтримав мене, особливо звичайні жителі, які втомилися ховати своїх синів і прирікати маленьких дітей на сумну долю. Так, я заявив, що тепер вся Мікенія належить мені і, зізнатися спочатку, я відчував щось на зразок ейфорії, маючи такий вплив, але я припинив війну. І я не вбивав людей просто так, не спопеляв поселення невинних людей. Це маячня.
- Проти мене йшли об'єднані клани магів різних стихій, незгодних з моїм правлінням. Я вбивав, як вбивають людей на війні, і, звісно, нічого хорошого і приємного тут немає. Проти мене йшли чоловіки, дорослі та юні маги, намагаючись щось довести собі чи оточуючим, давлячись власними амбіціями. Я не чіпав жінок і дітей, і намагався всіма силами захистити простих людей від важких наслідків багаторічної війни.
