Те, що мені чується в його словах, надто глибоко чіпляє щось в глибині мого єства. В справжній мені. От тільки справжню мене він не знає. І втримувати мене справжню біля себе точно не буде. Хіба що для того, щоби притягти до відповідальності.

Але як же хочеться, щоб втримати йому хотілося саме мене. Заради мене... Навіть якщо я не можу залишитися.

Ніхто ще не викликав у мені таких егоїстичних бажань... І бажання залишитись теж ніхто не викликав.

Мабуть, Сенд читає щось подібне в моєму зміненому погляді, адже він сам тепер дивиться зовсім інакше. Надто пильно, надто проникливо, пробираючи поглядом до глибини душі. Наче намагається розглянути всі мої таємниці.

− І все-таки ви тиран, ваша світлість, − натягую на губи лукаву посмішку. – Невже закриєте? Ай-ай-ай, як негарно. Хіба з дівчатами так поводяться?

− У коханні всі засоби хороші, − посміхається він у відповідь. Але очі досі серйозні й надто пильні.

І це буквально удар під дих. І тому, що згадав про кохання взагалі. І тому, що я вже чула подібні слова. Від іншого чоловіка, готового все життя тримати мене на повідці, тільки б не залишити мене без нього.

− Ні, не всі, − запально хитаю головою. Те, що рветься зараз зсередини, стримати просто неможливо: – Коли чиєсь кохання позбавляє волі й свободи іншу людину, коли заради свого кохання ламають життя і калічать душу, це не можна нічим виправдати. І краще б такого хворого кохання не існувало зовсім. Краще все життя не знати нічиєї любові, ніж знати таку.

Ми напружено застигаємо одне навпроти одного. Сказане дзвенить у повітрі тяжким, гнітючим почуттям. Але я не шкодую, що дозволила цьому вирватися. Мені навіть дихати тепер легше стало. Надто довго це мене спалювало зсередини.

− Іноді кохання дійсно набуває досить потворних форм, − вимовляє нарешті герцог. − Але ж ти розумієш, що це не завжди так відбувається? Що наші почуття і те, як ми їх виявляємо – це лише наше відображення. Чим людина наповнена, тим і ділиться зі світом.

− А чим ви наповнені, герцогу? − виривається в мене.

− Ти маєш можливість це дізнатися, − посміхається він багатообіцяльно.

Сподобався роздiл?

Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно

$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });

Нема тексту? Правовласникам

Відгуки про книгу Сніжна казка для Міріам - Ольга Островська (0)

Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua:

Я обираю бути твоєю - Ольга Островська Наложниця Темного Лорда - Анні Флейм