Сніжна казка для Міріам - Ольга Островська
Ми всі стали дуже залежними від Влодека. У мами після всього пережитого почалися серйозні проблеми з серцем, а незабаром вона взагалі захворіла і більше не могла працювати. Сестра, ясна річ, теж. Поки я навчалася, теж нічого не заробляла. Ми жили на гроші, які давав нам мій майбутній начальник, називаючи це моєю стипендією.
Ну, і нещастя з Бріенн, звісно. Я щиро вірила в розповіді Ляльковода про те, як він шукав злого темного чаклуна, який залишив у своєму домі таку підступну пастку. До того ж чоловік продовжував до мене красиво залицятися, присипляючи пильність.
У мене не було вибору. Я стала позаштатним агентом Таємної Канцелярії, зв’язаною по руках і ногах присягами, даними її начальнику. Чому позаштатною? Як він мені пояснив тоді, щоб мати більше свободи.
Але я доволі швидко зрозуміла, що Ляльковод мав на увазі лише власну свободу. І що той чоловік, з яким я познайомилася у будинку свого дядька і якого звикла бачити, був лише однією з багатьох масок неймовірно спритного інтригана і маніпулятора, здатного заманити у свої тенета будь-кого.
Але найгірше... мені знадобилося кілька років самостійних пошуків і брехні, яку щедро заливали мені в вуха, щоб я нарешті усвідомила правду. Немає чаклуна, який міг би зняти чари з моєї Бріенн. Господар того особняка давно помер. І взагалі якось все дуже дивно було з тією наводкою, через яку банда волоцюг вдерлася в дім чаклуна, взявши на справу мою сестру, щоб підставити. Я зрозуміла, що мене, як малолітню дурепу, багато років жорстоко водили за ніс. І що тільки я сама тепер можу врятувати свою сестру.
Що й збираюся тепер зробити за всяку ціну. Бо її час минає. Ще трохи, і справжній вигляд Бріенн буде неможливо повернути.
