Не дуже владний бос для залізної леді - Анна Шторм
Без Жанни в квартирі відразу стало пусто й незатишно. Трохи поблукавши з кухні у вітальню й навпаки, Тихін доїв залишки вечері та набрав номер Воровських.
– Хелло, дружбанчику! – надто життєрадісно обізвався той.
– Ти чого такий щасливий? Анечка назад прийняла? – не стримався від колючки Маєвський. Настрій такий, що робити.
– Ні, до психолога нас записала. Треба, каже, шлюб, рятувати.
– І чому ж тут радіти?
– Ти б чув, що той психолог намолотив їй! Сказав, що вона блокує мою життєву енергію своєю авторитарністю, і тому я потребую уваги інших, неавторитарних, жінок, щоб повернути собі надійний грунт під ногами.
– Боже, це зараз по-українськи було? – мов від зубного болю скривився Тихін.
– Ато ж як! Ти б бачив, як Анечка присіла і лапки склала!
– Розумію. її. Після такої тиради на марсіанській я б і сам все склав!
– Ото ще! Вона тепер як шовкова! Але то окрема розмова. Я зробив те, що ти просив! Підняв інфу по зміні прізвищ в паспортному.
– Оо, це вже щось.
– Ще й яке щось! Твоя мадам змінювала не тільки прізвище, а й по-батькові.
– Серйозно? Але навіщо їй це? Її батьки розлучались?
– Ні. Я теж про це подумав, і підняв деякі архіви. Її батьки досі разом, в обох це перший і єдиний шлюб.
– Дуже цікаво.
– Не те слово! До речі, ви ж з нею типу разом… Візьми та спитай прямо!
– Я вже про це думаю. Не подобається мені ця історія зі змінами.
– Ну то давай! Отримай інформацію з перших уст, так сказати!
– Я б і радий, тільки Жанна, як завжди, вся в роботі. Помчала на зустріч з представником “Кіа” в нашому місті.
– “Кіа”? Щось новеньке… – притих Сашко.
– Тобто?
– Ох, Маєвський, ти останнім часом, як з місяця! Нема в нас представництва “Кіа” і не буде найближчим часом!
– Тобто не буде? Ти після психолога майбутнє бачиш?
– Ні, на відміну від тебе просто минуле пам'ятаю. Ти не забув, хто наш мер? І що в його сина салон іншого корейського бренду.
– І що?
– Боже, Тихоняка, ти там геть загубився? Грандіозний скандал же був, він не пускає в місто інші марки! Не дає дозвіл міська рада на приміщення!
– Точно! Згадав. Це з рік тому почалось, може зараз щось змінилось?
– Змінилось. Ти своїй незнайомці таємничій подзвони, та спитай де вона насправді!
“Не буду дзвонити!” – твердо вирішив Тихін і… потягнувся за смартфоном. Мобільний інтернет ніяк не міг загрузити скани, що їх прислав Сашко і це невимовно дратувало.
Тому, доки чекав, Тихін вирішив все-таки набрати Жанну.
“Зараз, на жаль, відсутній зв'язок…” – урочисто повідомив йому робот.
Дивно. Жанна телефон вимкнула?
Вже геть йому стала не подобатись вся ця історія.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
