Залежна психопатом - kxduarte

Їжу приносять доволі швидко, тож ми мовчки їмо. Я таємно слідкую за кожним його рухом. За тим, як виглядає його горло, коли він п'є вино. 
Я хочу чути його голос, але не хочу портити цю картину. Кусаю губу.
-Чому червоний колір? -вирішую запитати.
Він піднімає свої темні очі до мене.
Офіціантка випадково торкається його руки, забираючи від нього тарілку з оленининою, посміхається до нього.
Сука.
-Мені подобається цей колір на жінках, з якими я тісно пов'язаний.
Я кривлюсь, але опускаю очі, щоб він не бачив моєї випадкової люті.
-Це причина?
-Так. Цей колір гарно пасує блондинкам. Я хотів подивитись, чи тобі він також підійде.
Він посміхається кутиками губ. Вперше за вечір. От козел.
Я піднімаюсь з крісла.
-О, та невже?
На секунду вираз його обличчя незворушний, але в його очах з'являється цей злий блиск.
Я знімаю з себе кулон і ставлю його на стіл з його боку. Голосно ставлю.
-Що ти робиш?
-Віддаю цей колір сукам, яким він підходить.
-Ревнуєш ще до того, як стала моєю дружиною?
-Я не ревную!
Я стягую з себе туфлі і кидаю в нього. Від першої він ухиляється, а друга потрапляє просто в склянку з вином. Вона розбивається об землю, роливши по білій підлозі червону рідину.
Я збираюсь йти боса до дому.
Розвертаюсь до нього спиною, але його голос зупиняє мене.
-Сукня теж червона.