Залежна психопатом - kxduarte

Через годину приходять останні дві подруги зі списку і я прошу охорону закрити всі виходи до офісу.
Це задля безпеки. Тут зараз багато знатних людей, які вартують мільярдів доларів.
Мені навіть страшно дивитись на них, носячи на тілі сукню за десять тисяч, що ніщо порівняно з їхніми.
Але це єдина така дорога сукня, яка тепер є в мене.
Охоронці роблять все, що я їм сказала.
Правої руки досі тут немає.
І я нарешті підсідаю за стіл до Лієсси.
-Дякую що ти тут.
-Я могла тебе кинути?
-Ти поговорила з останніми двома охоронцями?
-Так. Вони перекрили вхід після того, як сюди зайшов останній запрошений.
-Останній запрошений? Я викреслила вже всіх запрошених. Останні були в мене.
-В моєму списку було ще одне ім'я, бо я його якраз закреслила, впускаючи його.
-Хто це був?
-Уявлення не маю. Він розглядав мене так довго, що подумала, ніби це якийсь маніяк.
-Як він виглядав?
-Ну...Чоловік. Мав темне волосся. Щетина. Колір очей не запам'ятала.
-В чому він одягнний? Я не питаю про його зовнішність.
-Ой, так. Він був в чорному костюмі. Червона краватка, здається.
-Здається?
-Ні. Точно червона. 
-Добре. Куди він йшов?
-До лівого крила. До входу на основні сходи.
-Я зараз повернусь.
-Вже не потрібно. 
Голос позаду мене такий холодний, що все моє тіло вкриває мурахами.
Я одразу підриваюсь на ноги, повертаючись до нього передом.
Чому мені сьогодні так не везе?
Біля Бласхеса стоїть чоловік з червоною краваткою.

Він має задоволений вигляд, витріщаючись на мене.
-Доброго вечора, чи можу я приєднатись до вас?