💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Жіночий роман » Між нами контракт - Кетрін Огневич

Між нами контракт - Кетрін Огневич

Читаємо онлайн Між нами контракт - Кетрін Огневич

І знаєте, що сталося потім? Я чмокнув її в щічку. Чорт забирай, я поводився, як якийсь хлопчик середньої школи! Не знаю навіть, що на мене найшло. Але чомусь у певну мить це здавалося мені правильним. Адже так чоловіки дякують своїм дружинам, коли ті роблять щось для них, вірно?

Невдовзі я мчав містом, намагаючись запізнитися на семінар, бо й так трохи затримався, поки милувався зі своєю дружиною. Боже, усе ще було так незвично називати її своєю дружиною... Ніхто з моїх друзів не знав, що я був одружений. Чорт, я навіть не знав, як їм про це сказати. Що я їм скажу? Гей, чуваки, мене окільцювала гаряча дівчинка? Вони точно на це не поведуться. А все тому, що в універі я заробив репутацію справжнісінького бабія. Я звик брати те, що хочу, але для мене зустрічі з дівчатами були не більше, ніж веселощами на одну ніч. Але про всяк випадок я зняв свою обручку і сховав її в бардачку.

На щастя, всі ці думки залишилися на задньому плані, коли я все-таки увірвався в аудиторію до приходу викладача. Першу половину семінару я просто ганяв балду, а під кінець усе-таки вирішив узяти участь в обговоренні. Після цього в мене було вікно, оскільки наш викладач з англійської захворів, і її нікому було замінити. А тому я разом з товаришами по групі пішов до їдальні, яка розташовувалася на першому поверсі. На щастя, там було не надто людно, і ми вибрали вільний столик біля вікна. Я швидко збігав за кавою і повернувся на своє місце.

Кожен із нас втикав у свій телефон, не обтяжуючи один одного дурними бесідами. Однак невдовзі мою увагу привернув невеличкий галас збоку, де зазвичай продавали перші та другі страви. У черзі я помітив Крістіну, і ще якусь дівчину, що стояла поруч із нею, та наполегливо щось намагалася їй довести. З боку було видно, що Крістині було неприємно товариство цієї дівчини, але вона продовжувала її ігнорувати. Потім Зарецька щось сказала їй у відповідь, від чого дівчина була обурена і почала ображатися.

І знаєте, що сталося згодом? Крістіна дала їй ляпаса. Чесно кажучи, я трохи очманів, коли побачив це. Христина поставила свою тацю на місце і поспішила до виходу. Не знаю навіщо, але я пішов за нею. Я знайшов дівчину біля одного з ліфтів, коли підійшов до неї.


—Гей, з тобою все гаразд? Що сталося? — запитав я, обережно доторкнувшись до її плеча.

— Нічого, що могло б тебе хвилювати. Повертайся до своїх друзів, або що ти там ще робив... — пробурчала руда, від чого я тяжко зітхнув. Ну ось, вона знову стала злючкою. 

— Але я хвилююся.

— З чого б це раптом? Можна подумати, тобі не все одно.

— Віриш чи ні, але мені справді не все одно. Що вона тобі сказала? — Я навмисно поставив це запитання, хоча мені дуже хотілося дізнатися, чому вона вмазала тій блондинці. 

— Що я безжальна сука, яка не помічає нічого, крім себе. Хоча насправді це вона та ще тварюка. Я так її ненавиджу...

— Чому? Що вона тобі зробила? — запитав я, але дівчина все ще дивилася на табло, де висвічувався номер поверху. Я знав, що за кілька хвилин приїде ліфт, але все ж хотів дізнатися відповідь.

— Вона була моєю сусідкою в гуртожитку. Я жила з нею три роки, і... І знаєш, що вона зробила? Вона продала мене моєму батькові, коли той заявився до неї, і потряс грошима перед її обличчям. І вона втекла, залишивши мене саму, коли той виродок підсипав мені щось у каву. Ну, а далі ти й так знаєш...

— Що ж, тоді вона заслужила цього ляпаса, — хмикнув я, коли ліфт зупинився на першому поверсі, і вона зайшла всередину. — Побачимося ввечері?

— Побачимося ввечері, — тихо сказала Крістіна, коли підняла на мене погляд, і я побачив, що в її очах стояли сльози.

Чорт забирай, чому мені так боляче, коли я бачу її сльози?

***

Після останньої пари мені надійшло повідомлення від батька, в якому йшлося про те, що ми знову маємо відвідати якийсь захід, який організовує його фірма. Читаючи його повідомлення, я сам не помітив, з якою силою стиснув телефон. Чорт забирай, чому він просто не залишить нас у спокої? Чому він хоче, щоб ми відвідували ці кляті заходи? Адже про це навіть не йшлося в контракті... Але з іншого боку, якщо замислитися, він шантажував Крістіну, від чого їй доводилося погоджуватися на похід на подібні заходи.

Я ніяк не міг зрозуміти, чому він шантажує її, і чого він цим хоче домогтися. Можливо, у нього був якийсь важіль впливу, про який я не знав? Усе це залишалося для мене загадкою. Коли я зайшов у квартиру, то помітив шкіряну куртку Крістіни на вішаку. Однак варто було мені зайти у вітальню, як я побачив свого батька і Крістіну, яка стояла за кілька кроків від нього. 

— Ти нестерпне дівчисько! — скипів батько, від чого Крістіна розсміялася. Боже, у цій дівчині було стільки відваги, коли вона чинила опір моєму батькові.

— Придумайте щось новіше. Я сказала, що нікуди не піду. У мене на сьогодні свої плани, які будувала вже дуже давно, і ніщо не завадить мені їх скасувати, — сказала вона у відповідь, від чого я посміхнувся.

— Що тут відбувається? — запитав я, наближаючись до них, і вони миттєво обернулися і подивилися в мій бік. 

— Твоя дружина не хоче йти на сьогоднішній захід, — процідив крізь зуби мій батько.

— Ну, це її справа, раз вона не хоче йти. Чесно кажучи, я й сам не маю бажання туди йти, тож...

— Якщо я кажу щось робити, то ви це робите. Обидва! — проричав він, стискаючи кулаки.

— Щось не пригадую, щоб у контракті йшлося про те, що я маю потурати кожному вашому слову, - сказала Крістіна, від чого я став пишатися цією дівчиною ще більше. Він наблизився до неї і різко схопив за горло. — А-а-а-а, ви вже забули про те, що мені варто зробити тільки один дзвінок своєму знайомому, і розповісти про цю чортівню, яку ви з нами провернули? — Чорт забирай, як вона його! Крістіна пильно дивилася йому в очі, коли він, скриплячи зубами, відпустив її. 
— Я все одно змушу тебе піти туди.

— Так, і як саме? — пирхнула дівчина, злегка потираючи рукою горло в тому місці, де він нещодавно схопив її.

— Ти зробиш це заради нього, — сказав він, кивнувши в мій бік.

— Мене? — перепитав я, а Крістіна насупилася. 

— Так, тому що я можу зробити так, що його запроторять за те, що він зґвалтував свою викладачку з університету, — сказав він, від чого в мене серце пішло в п'яти. Так, не стану заперечувати, що я переспав зі своєю викладачкою з дизайну, але, чорт забирай, це було за взаємною згодою, і за стінами університету. Звідки він про це, чорт забирай, міг дізнатися?

— Що за фігня? Це неправда! — вигукнув я, виступаючи вперед. 

— Ви брешете. Ви не станете допомагати в арешті власного сина, — сказала Крістіна.

— О, я так не думаю. Вона підтвердить мої слова, і його запроторять за ґрати, на кілька років так точно... Ну то що, мені дзвонити їй? Пам'ятай, що я так само можу зателефонувати ректорові, і розповісти йому і про тебе... — сказав він, дивлячись на Крістіну, від чого та різко зблідла. Чорт забирай, про що він говорить? 

— Гаразд, — тихо каже вона, опускаючи погляд униз, до своїх ніг.

— Гаразд, що, любонько? — знущаючись над нею, перепитав мій батько.

— Гаразд, я піду на ваш клятий захід, тільки...

— Тільки що?

— Тільки нікому не телефонуйте...

— Ось і чудово. До речі, ось твоя сукня на сьогодні, — він узяв із дивана чохол із сукнею і передав його їй. Крістіна розстебнула блискавку, і я зі свого місця бачив, як розширилися її очі. 

— Ви хочете, щоб я одягла ось це? — Її губи ледве рухалися, коли вона подивилася на нього, а він задоволено посміхнувся.

— Так. Це твоє вбрання на сьогоднішній вечір, — сказав він зі знущанням, коли вона різко застібнула блискавку на чохлі, і підійшла до нього. 

— Ви можете й далі продовжувати одягати мене як хвойду, але ніколи не зробите мене нею. Ви можете й далі продовжувати шантажувати мене, але вам усе одно це не зійде з рук. Але знайте, що всі ваші мерзенні вчинки приведуть вас туди, де такій мерзоті, як ви, найкраще місце - у пеклі! І я буду страшенно рада подивитися на це з перших рядів, — сказала вона, а потім пішла у ванну кімнату. Я помітив, що погляд батька мимоволі простежив за нею, і готовий заприсягтися, що він дивився на її попку. Довбаний збоченець! 

— А вона та ще штучка, — присвиснув батько, переводячи погляд на мене.

— Якого біса це зараз було? — Я майже був готовий на нього накинутися, але він виставив руки в захисному жесті.

— Це був усього лише спектакль, синку, на який вона повелася. 

— Хочеш сказати, що це був вигадка, коли сказав, що я зґвалтував свою викладачку?

— Ні, це була правда. Але, синку, я б не зробив цього, ти ж знаєш...

— Та невже, щось мало в це віриться, — фиркнув я у відповідь, проходячи повз нього.

— Ти куди? - здивовано запитав він.

— Готуватися до твого клятого заходу, — виплюнув я останні слова, перш ніж зник у коридорі, і зачинився у своїй кімнаті. Чорт забирай, як я його ненавиджу! 

Відгуки про книгу Між нами контракт - Кетрін Огневич (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: