Між нами контракт - Кетрін Огневич

— Можеш подякувати за це своєму татусеві, - проворчала я у відповідь, від чого він насупився. Я коротко переказала йому про те, що сьогодні трапилося в університеті, опускаючи брудні подробиці.

— Чорт забирай, повірити не можу, що він це зробив!

— Вибач, але твій татко явно претендує на номінацію "Найкращий мудак цього року", — сказала я, від чого Влад розсміявся.

— Так, змушений із тобою погодитися, руденька. І все ж сьогодні ти була найкрасивішою дівчиною в залі.

— З чого це раптом ти почав сипати компліментами? — підозріло втупившись на хлопця, запитала я, коли потягнулася, щоб розім'яти свої ноги, але він мене випередив, коли опустився на коліна просто переді мною. 

— З того, що я кажу правду, руденька. Сьогодні ти затьмарила всіх своєю красою, і це факт. Хоча, мушу зізнатися, що я трохи переживав за твої ніжки. Гадки не маю, як можна ходити на таких високих підборах.

— Краса вимагає жертв, — тихо пробурмотіла я, коли він почав масажувати мої п'яти, від чого я тихо застогнала, і прикрила очі, насолоджуючись виміряними рухами його рук. Він із силою масажував шкіру, а потім ніжно погладжував, від чого я знову застогнала. — Ти що, брав уроки масажу?

— Не повіриш, але ні. Просто хочу, щоб ти трохи розслабилася і відпочила.

— З чого б це? — запитала я, злегка відкриваючи очі, щоб подивитися на нього.

— Просто так...

— Нічого не буває просто так, ти ж знаєш?

— Доведеться тобі повірити мені на слово, руденька.
 
— Ну, гаразд, — він знову знайшов якусь чутливу точку, і з моїх губ злетів тихий стогін. Боже, це неправильно - мліти від того, як він робить мені масаж ніг. Мені б ненавидіти його, але я так втомилася, що навіть не можу придумати дотепну відповідь.

Коли він закінчує, то встає і потім іде, залишаючи мене на самоті, від чого мені чомусь стає сумно. Але саме цього я й хотіла, хіба ні?

Я встаю з дивана і йду до ванної кімнати, щоб змити макіяж. Коли я виходжу з ванної, то на ходу намагаюся розстібнути сукню, і як на зло заїла блискавка. Я намагалася застібнути її назад, але нічого не вийшло. Я приречено пленталася коридором і зупинилася перед дверима кімнати Влада. Тихенько постукавши, я затамувала подих. А що, якщо він спить? Адже в кімнаті навіть не горіло світло...

Але двері відчинилися, і я побачила Влада. І на ньому були тільки піжамні штани. Мій погляд ковзав по його грудях і рельєфним м'ясам пресу, а потім перейшов до його очей.

— Що сталося, руденька?

— Блискавку заїло, не міг би ти.... — Мені навіть не довелося закінчувати, як раптом він змусив мене повернутися до нього спиною. Пара рухів, і я відчула, як сукня почала зісковзувати з мене, від чого я ледве встигла її підхопити. А потім я завмерла, коли відчула, як він провів лінію кінчиками пальців по моїй спині.

— Готово... — сказав він трохи захриплим голосом, від чого я миттєво прийшла до тями.

— Дякую, і... Вибач, що розбудила. 

— Нічого страшного, я просто лежав, не міг заснути. На добраніч, руденька.

— На добраніч... Владе, — сказала я і побачила, як його обличчя осяяла усмішка. Він був радий, що я вперше назвала його на ім'я, а не черговим ідіотським прізвиськом. Так і бути, сьогодні він це заслужив.

Я повернулася назад у вітальню, дістала з шафи постіль, швидко розстелила її, і, знявши сукню, перевдяглася у свій улюблений комплект із шовку. Щойно я вимкнула світло і лягла на диван, то в голові почала кружляти сотня думок. І всі вони закінчувалися тим моментом, коли він допоміг розстебнути мені сукню, і випадково доторкнувся до моєї спини.

Хоча... чи випадково? Я була не впевнена.

Але я раз за разом перекручувала в голові цей момент, і той, коли він поцілував мене в залі. І я дійшла висновку, що він і справді може бути нормальним хлопцем. Та ось тільки чи правда все це, або ж просто добре зіграний спектакль? Відповіді я не знала...

Влад

Коли дівчина попросила мене розстібнути блискавку на сукні, я ледь не сказився, побачивши її оголену шкіру її спини. Я не втримався і провів кінчиками пальців уздовж її спини, коли сукня почала сповзати донизу, щойно я розстібнув блискавку. Я трохи зніяковів, коли вона вперше назвала мене на ім'я, але чомусь мені сподобалося те, як прозвучало моє ім'я на кінчику її язика. 

Коли я лежав на ліжку, я досі відтворював той момент, коли відчинив двері у свою кімнату, варто було їй тільки постукати. Цей оцінюючий погляд якусь мить секунду ковзав по моєму тілу, і, присягаюся, лише на мить, її очі затягнуло туманом. Але потім цей погляд зник, щойно я відкрив свій клятий рот. І знову вона дивилася на мене, як на незнайомця.

Чому мені здавалося, ніби я щось відчуваю до неї? Вона викликала в мені змішані почуття. В одну мить мені хотілося накинутися на неї і душити, доки вона не перестане поводитися, як стерво (хоча частково я на це заслужив!), а в іншу - мені хотілося поцілувати її.

Досі пам'ятаю м'який дотик губ, який відчув у ту мить, коли фотограф почав робити знімки на тому клятому бенкеті. Але хочете, вірте, хочете, ні, я до біса сильно хотів побачити фото нашого з нею поцілунку. І я досі не міг забути, як вона мліла в моїх руках, поки я робив їй масаж ніг. Сам не знаю, чому мені захотілося зробити їй масаж. Можливо тому, що я бачив, що дівчина ледь трималася на ногах, поки демонструвала свої довгі ніжки в туфельках на шпильці. І я знав, що потім у неї страшенно болітимуть ноги. І чомусь мені хотілося, щоб вона розслабилася, і хоч на хвилинку забула про нашу ворожнечу і всю цю маячню з контрактом.