Моя дика пантера. - Тетяна Калинова

       Прокидаюсь    з   будильником  ,    збираюсь    і    їду   вітати   Машу.     По    дорозі     забираю   торт    і    кульки    і   от   я    вже   в   квартирі   подруги.    Наталія   Сергіївна    готує    святковий     сніданок    а   дівчата   ще     сплять.     Щойно    чую   Машкин   крик    з   кімнати  ,   йду   вітати.    Дитина   щаслива ,   Ліна    теж.     Ми    снідаємо   і    йдемо  в  салон   краси.   

     Мені    дуже    подобається ,    як     я    сьогодні    виглядаю  ,   аж    шкода   що    це    не    на   побачення.   Світло     сіра    з    чорними      мереживними   вставками     сукня ,    трішки    вище   колін ,    гарна    зачіска  ,   професійний    макіяж  ,    високі   підбори.   

      Свято     проходило     дуже    весело ,   аніматори      дійсно    знають    свою     справу...    Ми    так   насміялись    дивлячись    на    дітей ,     іноді     самій    хотілось    з    ними    пострибати.   

     Бачила  що     Ліна    трохи    нервує  ,  сьогодні     вона    познайомить   Дем`яна     з    Машкою    і   її   лякає   ,   якою   може     бути   реакція    Дема     на    те  ,      що   в  неї    є    дитина.   Сподіваюсь    все    пройде    добре...

      Та    чомусь   я   не    передбачила    можливості  ,    що    Дем`ян  ,    тріпло   ,    відразу    як    побачить   мене  ,     зателефонує    своєму    братику...

     Коли     побачила    Діму  ,    такого    гарного  ,    який   прямує    до    мене     не    відводячи     очей ,   серце   зайшлось .    Це    було     дуже    несподівано ,    тому    я   виявилась   зовсім    не    готовою  до    зустрічі   і   розмови    з   ним.

      Він    підійшов    ближче    і    я    побачила  ,    що     він     щасливий   мене   бачити    і    одночасно     здається     ображеним.    Я    навіть   не    помітила   в      який   момент    зникла   Ліна ,    просто    зрозуміла    що    ми   вже   самі.    

      - Привіт    Насте.   Це     тобі  . - протягує    мені    букет   троянд ,  якого    до  цього  навіть   не    помітила.

     -  Привіт  .    Дякую.  

      -   Насте  ,   нам     потрібно     поговорити.

     -  Добре,   говори. - відповідаю.     Я    сама    прекрасно    розумію  ,    що   тут   не    місце  ,    але   він    виглядає    таким     розгубленим...  розумію ,   що   для   нього   ця   зустріч    теж    несподівана.   Хочеться    познущатись.

    -  Ну   не   тут   же ,   Насте.   Поїхали    до   мене.    -   я    починаю    сміятись.

    -   До  тебе?    Я    розумію    що  ти   так   звик  ,    але   спробуй   навчитись   розмовляти   в    вертикальному    положенні  ,   Дімо. - він   теж    починає   сміятись.   

    -  Я    скучив ,   Насте .  -  каже  ,   бере    мене    за    руку    і   переплітає    наші   пальці.    Відразу    ж   відчуваю,   як     виступають    сироти.   Що      за   реакція?    -   Ходімо    куди    захочеш .    Просто    поговоримо.   

    - Ходімо .  -   відповідаю    і      підіймаюсь    не   відпускаючи   його   руку.    Ми    так   і    виходимо   з   кафе ,   тримаючись   за   руки.   

     Щойно    ми   виходимо    на    вулицю  ,   Діма     міцно    притискає     мене    до    себе .   Я     цього    аж    ніяк     не   очікувала     і    коли    він    мене   відпустив  ,    по    його    виразу    зрозуміла ,    що     він    сам    здивувався    своєму    пориву    мене    обійняти. 

     -   Сідай     в    авто  ,   поїдемо    десь   поговоримо. 

     -  Все   таки    хочеш    як  і    обіцяв  ,   скрутити    мені    шию  ,    але   без    свідків  ?     -  запитую   сідаючи   в    автомобіль.

   -   Знаєш ,    не   завадило  б  .   -   посміхається    Діма.  Залипаю    на    його     посмішці   і    він   помітивши   це  ,   різко    притягнувши     мене    до   себе    за    потилицю ,   цілує   так   жадібно ,    що   в   мене   плавляться   мізки.  Відразу   ж     відповідаю.    Він    за   талію   притягує    мене   до   себе  ,  наскільки     це    можливо. -  Моя    дика   кішечка.  -   шепоче    і   продовжує    цілувати.    Приходжу    до   тями  ,   коли   його    долоня   стискає   мою    сідницю.   Легенько   відштовхую   його.

     -  Це    ми    типу   вже    поговорили?   - запитую.    Виходить   як   я   і    думала ,  йому   потрібен    лише   секс.  -   Якщо   це   все ,    що   ти  хотів    мені     сказати ,    тоді    я    піду. -  хотіла    відчинити    дверцята   ,    та  не    встигла.   Діма   заблокував     їх    і    завівши   автомобіль    рушив    з    місця.

     -  Це   не   все  ,   Насте.     Я   дійсно    хочу    поговорити   з   тобою.

    Ми    приїжджаємо    до   нічного     клубу  "Токіо" ,    в      якому   й     познайомились.   Діма    бере   мене    за   руку    і  тягне    всередину.

      -   Що   ми  тут    робимо? - запитую.

      -    Не    хвилюйся    кішечко ,   це   клуб   мого   друга.   Тут    нам    ніхто  не   завадить. 

   Ми    заходимо   всередину    і    Діма   відразу     веде     мене    на   другий    поверх ,    в    ВІП    кімнату. 

     -  Тобі      щось   замовити?  -  запитує.

     -   Щось    попити.    Можливо    якийсь   коктейль.

     -   Добре.    Зачекай    кілька    хвилин. 

  Діма    виходить    і    через   кілька     хвилин    повертається    з    двома    коктейлями.   Кладе   їх    на    стіл     і     сідає   біля   мене.

     -   Насте  ,    я   хочу   дізнатись  ,    що    тоді   сталось?    Чому     ти    пішла?   Чому     ігнорувала    стільки   часу? 

     -   Я     не   розумію ,   а    що    ти     ще    хотів?      Ну    переспали    ми     і    що?     Не   думаю ,   що   ти   ось   так    всіх    шукаєш    після   сексу...

    -  Ти    права.   Ти    перша    кого    шукав.

     -   Навіщо?

     -  Не    знаю.   Сподобалась.   -  не   чекала    що    зізнається.  -   Я     хочу     запросити    тебе    на   побачення. -  а   цього     взагалі   не     чекала...