Моя дика пантера. - Тетяна Калинова
Кладу слухавку і посміхаюсь на всі 32 . Все-таки зателефонувала. Здивувати . Замислився . Зазвичай я дивую жінок в своїй квартирі , та й робити для цього нічого особливого не доводилось . Та тут не той варіант. Приходить в голову ідея , на гелікоптері полетіти в якесь гарне місце, та теж не варіант . Настя боїться висоти . Дивно звісно , що я це чув , зазвичай в такі моменти , я вже думаю про те , якого кольору в жінки білизна , а її виявляється слухав . Це ще один тривожний дзвіночок , стосовно моїх відчуттів до цієї дівчини.
Я саме їхав додому , в той момент , коли Дем'ян написав , що моя пропажа знаходиться в кафе , за такою-то адресою.
Не роздумуючи , відразу розвернув автомобіль , спершу поїхав до дитячого магазину , навіть не запитав , на біса йому заєць , мені зараз байдуже . Я думаю не про те... Купую ще квіти і їду назустріч з своїм помутнінням.
Коли її побачив , склалось враження , наче всі хто був в цьому приміщенні зникли, залишились лише я і Настя. Першим поривом було обійняти її , ледь стримався. Настя виглядала неперевершено , дуже гарна дівчина . Ця сукня чудово підкреслювала її спокусливі форми , а зачіска дуже личила. Щойно ми залишились реально наодинці , на вулиці , відразу ж обіймаю її. Це мене самого страшенно здивувало, дійсно скучив. Поцілувавши її в автомобілі і згадавши її смак , мало не збожеволів від пристрасті . Хочу її . Так шалено хочу, що стриматись не сила. Хочу цілувати , торкатись , пестити. Така бажана. В той час , коли я просто згораю від бажання , вона знов психує і брикається. Дикунка моя.
Я був впевнений , що вона погодиться на відносини , які я пропоную . Бачив , що її тягне до мене так само, як і мене тягне до неї. Але звісно коли побачив , що вона мені телефонує , страшенно зрадів.
Так зупинись Діма , не про те думаєш , потрібно думати чим здивувати мою норовливу кішечку.
Скільки б я не думав , та нічого цікавого в голову не приходило . Тому вирішую не заморочуватись , ми з Настею все одно , один про одного нічого не знаємо , вирішую показати їй своє хобі . Давно я туди не їздив , саме час згадати.
Телефоную і домовляюсь , щоб все підготували. Після їду додому , перевдягаюсь і їду за Настею. Під`їхавши під її під`їзд згадую , що я не попередив її про одяг. Написав повідомлення і сміюсь читаючи відповіді. Знов психує , дикунка. А мене це заводить.
- Якщо таке повториться, я нікуди не поїду. - бурчить щойно виходить з під`їзду. А я сміюсь. - Чого ти регочеш? Що смішного я сказала ? Я взагалі-то ...- різко притягнувши її до себе , закриваю їй рот поцілунком і вона відразу ж відповідає.
- Відпустило?- запитую посміхаючись.
- Поїхали , поки я не передумала. - каже і сідає в автомобіль.- Куди хоч ми їдемо?
- Побачиш . Покажу тобі одне місце. Це колись було моє хобі.
- Чому колись? АА! Можеш не відповідати. Розумію. На два хобі мабуть часу не вистачає. А головне твоє хобі жінки.
- Язва.
- Бабій.
Ми доїжджаємо до кінної ферми . Я з дитинства обожнюю коней і дуже часто раніше сюди приїздив. Та відтоді як ми з Демом створили фірму , на коней не залишається часу.
- Клас! - кричить Настя. - Я завжди хотіла спробувати покататись на коні.
- Сьогодні в тебе буде така можливість. Ходімо. - Ми заходимо на ферму і до нас виходить Петро Іванович , чоловік який доглядає за кіньми.
- Дмитро , радий тебе бачити. Давненько тебе не було.
- Так, давненько. Роботи багато . - Настя хмикає.
- Ви провідати Пегаса , чи покататись.
- Це Настя, вона мріє про прогулянку на конях.
- Дуже приємно. Сам впораєшся , чи кликати Олега?
- Думаю сам впораюсь. Пегас там де завжди?
- Так. Але для першого разу може хай сідає на Тінь? Вона спокійніша.
- Мабуть так. Тоді виведіть її будь-ласка.
Коли нам вивели велику чорну кобилу , Настя злякалась. Довелось її за руку підводити до неї. Та щойно погладила по морді , заспокоїлась і підійшла ближче. Ми трішки постояли і погладили Тінь , щоб вона звикла і я допоміг Насті осідлати її. Спочатку я тримав кобилу за повід і водив по манежу , потім відпустив і Настя повільно сама каталась верхи. Це виглядало бомбезно. Пізніше Олег вивів мені Пегаса і осідлавши його , я взяв за повід Тінь і ми виїхали з манежу.