Моя дика пантера. - Тетяна Калинова
- Навіщо? - знов повторюю.
- Я буду з тобою чесним . В мене ніколи не було серйозних відносин і я їх ніколи не хотів. Я і зараз не думаю , що хочу їх , але ти мені подобаєшся. Мені з тобою легко і добре. Пропоную для початку просто проводити час разом. Я ж теж тобі подобаюсь.
- Дуже самовпевнено . З чого ти взяв , що мені потрібні такі відносини? Я взагалі не планувала зв`язуватись з таким бабієм як ти. Це по-перше , а по друге , з чого ти взяв , що ти мені подоб... - він не дав мені договорити , закрив рот поцілунком і коли я відповіла , припідняв мене і посадив собі на коліна.
- Ще потрібні якісь доводи? - каже самовдоволено посміхаючись. Скотина. Він знов довів , що я не можу встояти перед ним . Починаю вириватись. - Чшш! Тихо , моя дика пантеро. Не брикайся. Я теж не можу встояти перед тобою. Тому й пропоную , такий варіант відносин. На більше , я навряд чи взагалі здатен. Подумай. Скажи де ти працюєш? Я хочу хоч щось про тебе знати , щоб ти наступного разу не зникла з мого ліжка з кінцями.
- Наступного разу не буде , милий. Можеш розслабитись. - кажу , а сама вже прекрасно знаю , що буде і що на такі відносини теж скоріше за все погоджусь . Це ж те саме , про що я сама думала. Головне тепер тримати себе в руках.
- Буде кішечко. І ти сама це знаєш. То що Насте, підеш зі мною на побачення?
- Я подумаю і напишу тобі.
- Напишеш? - він з недовірою перепитує.
- Напишу Діма, обіцяю. А тепер я хочу додому.
- Може ще посидимо трохи?
- Ні дякую , я хочу подумати.
- Я тебе відвезу? - ствердно киваю головою. Він посміхається .
Ми виходимо з клубу і сівши в авто , Діма везе мене додому. По дорозі я все ж розповідаю назву і адресу салону в якому працюю. Мені більше приховувати нічого.
Під`їхавши під під`їзд , Діма виходить з авто і бере мене знов за руку. Дивно , але приємно.
- Ти з ким живеш?
- Сама.- відповідаю і бачу як в цього котяри загоряються очі.
- Провести? - запитує посміхаючись.
- На добраніч , милий. - цілую його в щоку.
- На добраніч , динамо. Я чекаю твоєї відповіді.
Заходжу в квартиру і щасливо посміхаючись , спираюсь спиною на двері. Спокійно Насте. Спокійно. Все кльово , тільки тримай себе в руках. Ніякого кохання до цього ловеласа.
Привіт . Якщо подобається книга , додавайте до бібліотеки , щоб не загубити. Відстежуйте автора. Дякую.