Моя дика пантера. - Тетяна Калинова

      З     самого     ранку     відколи    прокинулась  ,    відчуваю     себе   так   ,   наче     я     заєць    з      реклами     про     батарейки     duracell .   Літаю      по     всій     квартирі    на    адреналіні      і     швидко     збираюсь .    Мені     потрібно     поговорити     з    подругою .    Не     те    щоб      це        сильно    вплинуло      на    моє     рішення,     але      хотілось     би     бачити   і    розуміти      реакцію    Ліни ,     а    ще   більше,    почути     слова    підтримки .   Швидко    прийнявши     душ      і    одягнувшись,    виходжу      з    дому     і     їду    в     торговельний     центр .    Ще     вчора      Ліна    казала,     що     вони    з    Машкою     вранці     поїдуть     за      обновками    .    Приїхавши      до     торговельного    центру  ,    телефоную    Ліні , тому     що     знайти     їх     тут ,     практично     нереально.      Ліна      не     бере     слухавку  ,    мабуть    не     чує   і    я    знову      наче     той     заєць  ,     бігаю     по     всіх      поверхах,   шукаючи      своїх     дівчаток.     Коли     відчуваю ,     що      мій     заряд     практично      сів   ,   телефонує     Ліна .     Домовились     зустрітись    в       кафе    на      першому       поверсі.       

         - Привіт,    що    сталось? -  запитує    ,    а    я   показую    на    Машу.  Не    для    дитячих    вух    ця    розмова.

       -  Машка,  будеш    якесь    тістечко?   Чи     на   батуті   пострибаєш?

       -  Я   вже   не    маленька,   мені    5 років.   Треба    казати :   Маша    йди    пограйся.   Але    тістечко     ти    мені    все      одно     купиш   і    не    одне. -     оце   розумниця,  ми    почали    сміятись    а    Маша    побігла    на    батут. 

         - Це   щодо    Діми.

         -  Ну,   це    якраз    я     зрозуміла.     До    чого    договорились?

         -  Він    запрошує    мене    на    побачення.   

         -  А   ти    не    хочеш? 

         -  Хочу.    Але    ж   в   нього   одне    в    голові.   Вчора,    відразу     після    фрази  "давай    поговоримо" ,  пролунала   фраза :   "поїхали    до    мене ". 

         -  І    ви    поїхали? 

         -  Ні.  Я   сказала ,   що   йому    потрібно    вчитися    розмовляти    в    вертикальному   положенні.   А    він   регоче.   З    однієї    сторони,   він    бабій   і    не    зміниться,    а    з    іншої,    мені    з    ним    надто    добре ,   щоб    від    цього     відмовлятись.   Я    заплуталась,    Ліно.

         -  Я    дам    тобі    твою    ж     пораду:   Він   не    пропонує     тобі    одружуватись.   Просто    насолоджуйся,    але    намагайся   не    надто    звикати,    тому    що    в    будь-який    момент ,     все     може    закінчитись.

        -  Коротше ,   я    для    початку   піду    на   побачення,    а    далі    буде    видно.     А    в    вас    що?    Чим     вчора    все    закінчилось? 

        -  Я   розповіла    йому    все.   Про   Машу,   Назара,  колишню    роботу.

        -  А    він   що? 

        -  А    він    сказав ,   що    хоче    зблизитись  з    Машкою   і    що    кохає    мене.

        -  Ого!  Клас.    Щось    ти    не    виглядаєш    надто    щасливою.    Не    віриш    йому?

        -  Не   знаю.   Здається    вірю,    але    чи    надовго    це    кохання?    Зараз    ми    з    Машею    звикнемо    до    нього  ,   а    йому    набридне    гратись  ,   чи    з'явиться    інше     кохання.   Не    хочу    щоб     вона    звикала    до   Дема.

       -  Як     все    запущено,    Ліно.    Не    всі    такі    як     Назар.

       -  Зараз ,    після    ТЦ ,    він    йде    з    нами     гуляти.

       -  Молодець,   часу     даремно    не     гає .    То    я    вас    затримую?   

       -  Ні.  Це    я     відтягую     час.  

       -  Зрозуміло .  Клич   нашу    дорослу    і  розуміючу,  я    винна    їй    тістечка.

        Після    кафе   ,    дівчата    пішли     гуляти     в     парк  ,    а     я     залишилась    в    торговельному     центрі.     Вирішила    купити      собі    новеньку     сексуальну     білизну  ,    думаю    вона    мені    скоро    знадобиться.     Поки    я    її    міряла    і     обирала ,   все    уявляла    як    Діма    буде    з    мене    її    знімати ,    відразу     ж     ставало    спекотно.      Сподіваюсь     ще    хоча    б    не    віддамся    на    першому    побаченні  ,    хоча     це     начебто    вже    було.     Посміхаюсь     своїм     думкам    і     обравши    два    комплекти    йду    на   касу.    

       Вдома    налаштувавшись    телефоную    Дмитру.   

     -  Слухаю,     моя    кішечко.       Якою    ж    буде    твоя   позитивна    відповідь ?   -     сміється    в    телефон    Діма.     Через    цю    самовпевненість    хотілось    відмовити    відразу  ,   але   знаю   , що    потім    сама      пошкодую .   

     -  Я     згодна    на    побачення.    

     -  Більшого    поки    що    я     й    не    просив.    Сьогодні? 

     -  Я    вільна.

     -  Є     якісь    побажання?   -    запитує.    Є      звісно,    але    я    тобі    їх    не    озвучу.     В    тебе   й    так    самооцінка       вище     даху.    

     -  Здивуй    мене.    -    кажу   і     чую,    що    він     сміється.   

     -  Заїду     за    тобою     через    дві    години.    Тобі    вистачить    часу    щоб   зібратись?    

     -  А     що    мені    збирати?    Я   завжди    прекрасна.    

     -  Не    посперечаєшся.   -    каже    Діма.    -     До    зустрічі,    кішечко.   

     Відключаюсь.      Дві     години!      Чорт    забирай!     Ніхрена    я     не   встигаю.    

    На    годину    зачиняюсь     в   ванній   кімнаті  .   Після   роблю   макіяж     і    зачіску.    А     тепер    головна    проблема...    Мені    немає    що   одягти.   Міряю     сукні    одну    за    другою,    все   не    те.    Нічого   не   подобається.   Злюсь ,    психую  ,    та    нарешті     знаходжу    її...    Шовкова   бежева    сукня  ,    трішки    нижче    колін   ,    з   гарним    декольте    і    розрізом     збоку.     Супер.      З     широкою    посмішкою     прасую      сукню  ,    уявляючи   Дімину    реакцію  ,   коли   мене    в   ній   побачить  ,     коли    приходить    повідомлення: