Переможець завжди самотнiй - Пауло Коельо

Про крах їхнього подружнього життя незабаром довідалася преса — і про нового обранця своєї дружини Ігор прочитав у газетах. То був один із найуспішніших модельєрів планети, який усе починав з нуля, як і він. Йому теж було близько сорока років, як і Ігорю. Він не був пихатим і працював день і ніч.

Як і Ігор.

Він не міг зрозуміти, що ж, власне, сталося. Незадовго до Лондонського фестивалю моди їм із Євою пощастило провести наодинці кілька щасливих і романтичних днів у Мадриді. Хоч вони прилетіли туди на реактивному літаку компанії і влаштувалися в готелі з усіма можливими й неможливими зручностями та комфортом, вони вирішили знову відкрити світ разом. Не резервували собі місця в ресторанах, вистоювали довжелезні черги до музеїв, їздили на таксі замість лімузинів, біля яких завжди чекав водій із розчиненими дверцятами, блукали по місту. Багато їли, ще більше пили, поверталися до свого готелю, виснажені й щасливі, кохалися кожну ніч.

Вони жодного разу не вмикали ані свої ноутбуки, ані мобільні телефони. Це виявилося нелегкою справою, але вони домоглися успіху. І повернулися в Москву, переповнені щасливими спогадами, з усміхненими обличчями.

Ігор знову поринув у свою роботу, з подивом відкривши, що й за його відсутності фірма працювала цілком надійно. А Єва наступного тижня полетіла до Лондона й назад уже не повернулася.

Ігор уклав договори з однією з найкращих фірм приватного розшуку — вона зазвичай виконувала замовлення з промислового або політичного шпіонажу — й тепер мусив дивитися на сотні фотографій, на яких його дружина була знята поруч із новим супутником свого життя. Детективам пощастило підсунути їй подругу, яку вони підібрали на підставі інформації, одержаної від її колишнього чоловіка. Єва випадково зустрілася з нею в одній із крамниць; її нещаслива співвітчизниця приїхала з Росії, чоловік покинув її, вона не може влаштуватися на роботу, з огляду на суворі британські закони, й тепер мало не помирає з голоду. Єва спочатку поставилася до неї з недовірою, але потім вирішила допомогти їй. Вона поговорила зі своїм коханцем, і той погодився піти на ризик і прийняти її на службу до однієї зі своїх контор, хоч вона й не мала легальних британських паперів. Це єдина подруга, з якою Єва може поговорити своєю рідною мовою. Вона самотня. З невлаштованим особистим життям. На думку психологів детективної агенції, ідеальний претендент на здобуття необхідної інформації: звичайно ж, Єва ще не пристосувалася до нового середовища, і нормальний інстинкт за подібних обставин спонукає кожне людське створіння ділитися своїми інтимними думками навіть із кимсь незнайомим, хто опинився у подібній ситуації. Не для того, щоб одержати якісь відповіді чи поради, а для того, щоб скинути тягар із душі.

«Подруга» записує всі ці розмови, потім вони опиняються на столі в Ігоря, і він приділяє їм більше уваги, аніж паперам, що чекають його підпису, запрошенням на всілякі урочистості, подарункам, які треба розіслати головним клієнтам, постачальникам, політикам, підприємцям.

Ці записи набагато корисніші — й доставляють Ігорю набагато більше болю, — ніж фотографії. Він довідується, що стосунки між Євою та знаменитим модельєром розпочалися ще два роки тому на Тижні Високої Моди в Мілані, де обоє були присутні з професійних міркувань. Спочатку Єва чинила опір — той чоловік був оточений найгарнішими жінками світу, а їй тоді вже виповнилося тридцять вісім років. Але навіть за таких обставин вони вже наступного тижня лягли до ліжка в Парижі.

Коли Ігор про це довідався, він почув себе надзвичайно збудженим і спочатку не міг зрозуміти, чому його тіло так відреагувало на цю інформацію. Чому, уявивши, як його жінка розсовує ноги і в неї проникає інший чоловік, він пережив ерекцію, а не огиду?

То була єдина мить у його житті, коли він засумнівався у своїй нормальності. І вирішив зробити щось подібне до публічного зізнання, аби ослабити своє почуття провини. Розмовляючи з товаришами, він обмовився про те, що «один його друг» пережив величезну втіху, коли довідався про те, що його дружина має позашлюбні статеві стосунки. Отоді й настав йому час дивуватися.

Його товариші, переважно високі урядовці та політики різних суспільних прошарків і національностей, спочатку вжахнулися тому, що він розповів. Але після десятої чарки горілки призналися, що така пригода чи не найбільше хвилює та збуджує в подружньому житті. Один із них завжди просив, щоб дружина розповідала йому про найбрудніші подробиці її позашлюбного сексу, про слова, якими вона в ті хвилини обмінювалася з коханцем. Інший признався, що свінґ-клуби — заклади, відвідувані подружжями, які полюбляли колективний секс, — то ідеальні ліки для врятування шлюбного життя.

То було, звичайно, перебільшення. Але він пережив велику радість, довідавшись, що він не єдиний чоловік, який збуджується від усвідомлення того, що його дружина має статеві зносини з іншими. І дуже засмутився, зрозумівши, як мало він знає про людський рід, а надто про чоловічу його частину — його розмови з іншими чоловіками здебільшого оберталися навколо справ і дуже рідко торкалися персональних тем.

Його думки знову повертаються до тих повідомлень, які йому надходили від детективів. Коли Єва полетіла в Лондон (тижні високої моди, щоб полегшити життя професіоналів, відбувалися там досить часто), той модельєр уже був у неї закоханий; у що було неважко повірити, адже йому зустрілася одна з найнезвичайніших жінок у світі. Що ж до Єви, то вона все ще вагалася. Хусейн був лише другим чоловіком у її житті, причому працювали вони в одній галузі, де вона почувалася незрівнянно нижчою за нього. Якщо вона одружиться з ним, то їй доведеться облишити свою мрію працювати в царині моди — не конкурувати ж їй із власним чоловіком! — і знову стати простою домогосподаркою.

А ще більш непокоїло її те, що вона ніяк не могла зрозуміти, чому чоловік такий впливовий і могутній зацікавився нею, росіянкою вже не першої молодості.

Ігор