Шодерло де Лакло. Небезпечні зв'язки; Абат Прево. Манон Леско - Шодерло де Лакло
Тим часом колишня моя поведінка повернула мені прихильників. Аби не втрачати ні їх, ні моїх доволі невірних покровительок, я почала виявляти себе жінкою хтивою, але дуже вимогливою, якій надзвичайна душевна витонченість дає в руки зброю проти любові.
Саме тоді я і почала демонструвати на великій сцені здібності, які сама в собі розвинула. Передусім потурбувалась я про те, щоб уславитися непереможною. Для досягнення цієї мети я удавала, що приймаю залицяння, але тільки од тих чоловіків, які насправді мені зовсім не подобалися. Вони були дуже корисні мені для того, щоб я могла здобути досвід успішного опору, тим часом цілком безпечно віддаючись коханцеві, якого вважала кращим. Але саме обранцеві я, прикидаючись скромницею, ніколи не дозволяла виявляти до мене увагу в світі, й на очах у товариства опинявся завжди нещасливий поклонник.
Ви знаєте, як швидко я вибираю коханця; але річ у тому, що, за моїми спостереженнями, таємницю жінки майже завжди видають попередні залицяння. Хоч як поводься, але тон до і тон після успіху – завжди різний. Відмінність ця ніколи не вислизне від уважного спостерігача, і я зрозуміла, що помилитись у виборі не так небезпечно, як дати себе розгадати сторонньому. Цим я вигравала й те, що вибір мій уявлявся неправдоподібним, а судити про нас можна тільки на підставі правдоподібності. Усі ці застережні заходи, а також і те, що я ніколи не писала любовних листів і ніколи не давала ніяких речових доказів своєї поразки, можуть здатися надмірними. Я ж ніколи не вважала їх достатніми. Заглянувши у своє серце, я за ним вивчала серця інших. Я побачила, що немає людини, котра не зберігає в нім таємниці, якої їй важливо було б не розкривати. Істину цю в давнину знали, здається, краще, ніж тепер, і майстерним символом її є, мабуть, історія Самсона.[45] Нова Даліла, я, подібно до неї, завжди використовувала свою владу для того, щоб вивідати важливу таємницю. О, немало у нас сучасних Самсонів, над чиїм волоссям занесено мої ножиці! Та цих я перестала боятись, і лише їх дозволяла я собі зрідка принижувати. З іншими доводилося бути спритною: вміння робити їх невірними, щоб самій не видатися непостійною, удавана дружба, уявна довіра, інколи великодушні вчинки, втішне уявлення, що зберігалось у кожного, що він був єдиним моїм коханцем, – ось чим домагалась я їх мовчання. Зрештою, якщо засобів цих у мене чомусь не було, я вміла, заздалегідь передбачаючи розрив, заглушити кепкуванням або наклепом ту довіру, яку ці небезпечні для мене чоловіки могли здобути.
Ви добре знаєте, що я невпинно здійснюю те, про що зараз говорю, і ви ще сумніваєтеся в моїй розсудливості! Ну, так згадайте той час, коли ви тільки почали до мене залицятися. Нічия увага не лестила мені так, як ваша. Я жадала вас іще до того, як побачила. Ваша слава спокусила мене, і мені здавалося, що тільки вас не вистачає славі моїй. Я палала нетерпінням вступити з вами в єдиноборство. Ви – єдине з моїх захоплень, яке на мить здобуло наді мною владу. Та все ж, якби побажали ви мене погубити, які засоби вдалося б вам пустити в хід? Порожні розмови, що не залишають ніяких слідів, які саме завдяки вашій репутації викликали б підозри, та низка не занадто правдоподібних фактів, навіть правдива розповідь про які видалася б погано зітканим романом.
Щоправда, відтоді я почала повіряти вам усі свої таємниці, але ви знаєте, які інтереси нас пов’язують, і чи мене з нас двох можна звинувачувати в необережності?[46]
Оскільки вже я даю вам звіт, то хочу, щоб він був точним. Я так і чую, як ви кажете мені, що принаймні я залежу від своєї покоївки. І справді, якщо вона не втаємничена в мої почуття, то вчинки мої їй добре відомі. Коли свого часу ви мені це казали, я вам тільки відповіла, що впевнена в ній. Доказом, що ця моя відповідь вас тоді цілком заспокоїла, слугує те, що відтоді ви не раз довіряли їй свої власні й досить небезпечні таємниці. Тепер же, коли Преван вселяє вам підозри, й у вас від цього голова йде обертом, я гадаю, що ви не повірите мені на слово. Отже, потрібно вам усе пояснити.
Передусім дівчина ця – моя молочна сестра, а цей зв’язок, якого ми не визнаємо, має певне значення для людей її звання. До того ж я володію її таємницею, і навіть більше того: ставши жертвою любовного захоплення, вона загинула б, якби я її не врятувала. Її батьки зі своїм високим поняттям про честь кипіли гнівом і хотіли ні більш ні менш, як ув’язнити її. Вони звернулися до мене. Я в одну мить зміркувала, яку вигоду можу отримати з їхньої люті. Я підтримала їх, виклопотала наказ про арешт і дістала його. Потім я несподівано перейшла на бік милосердя, схилила до нього батьків і, користуючись своїм впливом на старого міністра, переконала їх усіх вручити цей наказ мені на зберігання, надавши мені право залишити його без наслідків або ж зажадати його виконання залежно від того, як я в майбутньому судитиму про поведінку дівчини. Отже, вона знає, що доля її в моїх руках, і якби – що абсолютно неймовірно – навіть такий потужний засіб не утримав би дівчину, чи не очевидно, що розголос її поведінки та покарання, яке вона неодмінно відбула б, незабаром позбавило б її розмови про мене всякої довіри?
До цих застережних заходів, які я вважаю основними, можна додати велику кількість інших, місцевого або випадкового характеру, які мені у міру потреби підказують кмітливість і звичка.
Детально викладати їх вам було б занадто копіткою справою, але вміти користуватися ними дуже важливо, і якщо вам так хочеться знати, в чому вони полягають, ви вже не полінуйтеся видобути їх із моєї поведінки в цілому.
Але як ви могли вирішити, що я, доклавши
