Авантюра XL - Артем Чапай
— навчився міняти ай-пі, хоча стверджую, що навіть не знаю, де ото на нього дивитися;
— навчився майстерно фотошопити свої фото на латиноамериканських пейзажах — хоча стверджую, що взагалі не вмію користуватися фотошопом;
— сиджу сам-один десь у темній квартирі з інтернетом;
— відмовився бачити всіх своїх друзів;
— виходжу тільки в магазин по хліб, та й то завжди в сапатистській чорній масці — щоб ніхто зі знайомих на мене раптом не наштовхнувся, не впізнав і не розповів;
— за чотири місяці з нуля до розмовного рівня суто за книжками вивчив іспанську мову: ге, у такому разі є лінгвістичним генієм;
— вишукав у ґуґлі такі дурнуваті подробиці, як те, що чоловіки ґаріфуна часто по 210 см на зріст і за гроші займаються сексом із білими туристками;
— але засипався на тому, що часом не тільки розповідаю своїми словами, але й роблю посилання на статті вікіпедії тощо;
— крім того, кілька разів прикрасив свої оповідки картинками — о лихо! — з ґуґла, підступно відмазуючись, що фотоапарат позичаю часом, а свій не купую, бо маю такий приземлений пріоритет для витрачання грошей, як їжа;
— зате щодня вишукую в інтернеті новини про Ґватемалу, щоб знати, що кілька днів тому збанкрутував найбільший банк у країні Bancafé;
— і навіть такі дрібнички, як те, що місцева Super-Сola почала продавати свій напій у пляшках, які можна здавати, — і, таким чином, ти платиш не 2.5, а 2 кетцалі;
— не полінувався дізнатися курс валют (7.52—7.53 кетцалі за долар США);
— відкопав інформацію про найпопулярніші марки цигарок у Ґватемалі: Fischer, Royale Club, Strand, — але якщо просиш «дві цигарки поштучно по 50 сентаво», тобі за замовчанням дають місцеві Payasos — «Клоуни»;
— за шалені гроші замовляю на eBay для нумізмата Влотка, шкільного друга, ґватемальські монети;
— надсилаю декому листівки, але перед тим знайшов спеціальну службу, яка відправляє надписані моїм почерком конверти, а потім там, у Ґватемалі, кидає їх до поштової скриньки;
— вигадав «божевільного Рікі», написав чудовий вірш іспанською, а потім херовенько переклав його українською;
— відкрив інтернет-щоденник від імені віртуала Сімона, нафотошопивши там своїх власних, його і ще двох дівчат фоток!
І все це — заради містифікації в інтернеті й щоб не бачити реальних знайомих в Україні!
Вимагаю премію імені академіка Павлова!
культурно-фізичні спостереження.
1) час.
як Мексика, так і Ґватемала,
як вони й самі кажуть, —
país mañania, «країна завтрашнього дня».
нє, це не футурологія.
просто тут завтра якщо й настає,
то з дивовижними ефектами,
як поблизу чорної діри.
«завтра зроблю» означає «десь тижні через два,
та й то якщо щодня тричі нагадувати».
ahorita, «от просто зараз» — це десь у районі
від півгодини до кількох годин.
ми вже кілька тижнів чекаємо на «завтрашній»
привіз інструментів, необхідних нам
для продовження роботи.
2) простір.
якщо питаєш дорогу —
хай би де ти був і хай би куди йшов,
напрям завжди один:
todo recto — «весь час прямо».
при цьому рукою в повітрі
описується вісімка чи якась подібна завiхрєнь.
завдання: вирахувати сумарний вектор цього зиґзаґу,
піти десь у тому напрямку,
за першої ж нагоди запитати ще раз.
у складних випадках — запитати кількох людей,
вирахувати сумарний вектор статистично.
ось де принцип невизначеності Гaйзeнберґа
потрібен у побуті. а ви кажете: «електрони».
ми з Сімоном приїхали до столиці
з нагоди світлого свята —
виплати заборгованості по зарплаті
(ага, туди ж, до «маняна»).
дик чекали півдня в офісі «патрона»,
щоб завіз назад на ферму.
врешті виявилося, що «патрон» не приїде,
треба добиратись автобусами.
нє, всяке буває. але це надзвичайно типово.
39
день народження дона Елеасара.
ну, я єдиний нічого не п’ю, крім ко́ли.
він уже на мене скоса з підозрою дивиться —
а все просто:
мені Дня незалежності Ґватемали вистачило.
та й то випадковість була.
патякаємо, багато народу.
я найближче до стола,
за метр, руки в кишені. раптом
на столі падають дві склянки,
з них усе виливається. це бачить іще людей п’ять,
усі — стоять навпроти. ну, я хмикнув, поставив назад.
нагадую: я не п’ю.
патякаємо далі. через п’ять хвилин
(я найближче, за метр, руки в кишенях, кілька свідків)
одна зі склянок падає зі стола на підлогу й розбивається.
як я писав, будинок схожий на фортецю.
кілька людей стверджують,
що не раз бачили тут білу жінку
в абу-грейбівській накидці. як правило,
вона лагідна та спокійна.
тільки торкає за ліве плече, та й по всьому. як правило…
Сімон повернувся зі своїх окремих,
спільних із Дейві Джонсом, мандрів Ґватемалою
на кілька днів пізніше.
він уже був налаштований на те саме, що й я.
ми надто довго засиділися на цій фермі.
нічого не роблячи,
можемо стати феодальними
васалами дона Елеасара,
як решта його співробітників.
той уже
