Двері в день. Міс Адрієна - Гео Данилович Шкурупій
Як вам відомо, південь України являє собою виняткове сполучення природних багатств. Поруч із добрими ґрунтами для хліборобства та теплим підсонням, південь України має величезні поклади кам’яного вугілля, заліза, мангану, кам’яної соли, живосрібної руди, каоліну, вогнетривалих глин, цементового рухляку та різного будівельного каміння.
Поклади залізних руд на півдні України в Кривому Розі, Карсак-Могилі та Донбасі вираховується в перекладі на залізну масу в 15 мільярдів тонн (один трильйон пудів). Південь України є один із найбільших світових центрів залізної руди.
Поклади кам’яного вугілля вираховується в 60 мільярдів тонн (3.600 мільярдів пудів), і треба сказати, що досі використано не більше одної стоп’ятдесятої частини всіх цих покладів. Крім того, коло міста Нікополю є поклади дуже цінних руд мангану, що їх вираховується в 50 мільйонів тонн (3 мільярди пудів).
Отже, гідроелектрична станція, що її будування розпочато 1927 року на Дніпрі нижче порогів, має дати в майбутньому ту енергію, що допоможе витягти з-під землі ці коштовні поклади і переробити їх на речі корисні людству.
Дніпро, що має таку славну барвисту історію, Дніпро, що його оспівують письменники й поети, що його оспівали кобзарі, являє собою могутню водяну артерію та з давніх часів служить великим водяним шляхом. Дніпро починається в середній частині російського плято, перетинає всю Україну та впадає в лиман коло Чорного моря. Довжина ріки 2.570 кілометрів та площа її водозбору біля 500.000 кв. кілометрів. Водяна сила Дніпрова величезна, це могутнє джерело гідравлічної енергії. Могутність усієї ріки від початку до гирла вираховується в чотири мільйони кінських сил, але з них можна технічно використати лише біля 1.500.000 сил.
Досі силу цієї великої ріки використовували лише на перевозку різних вантажів та на сплав лісу та хліба. Ліс сплавляється та перевозиться водою з широких лісових просторів водозбору Прип’яті та горішнього Дніпра, а хліб звозиться з річних портів Дніпра. Потім з морського порту Херсону він транспортується до різних чужоземних країн.
Непереможну перешкоду для руху пароплавів та барж являють славетні пороги між Дніпропетровським та Запоріжжям (кол. Олександровськ). Найбільший поріг – Ненаситець. Цей поріг своєю красою та могутньою силою дивував народи, які проходили Дніпром. Цей поріг увійшов в історію України, як одна з дивовижних пам’яток. Через пороги проїздили в своїх човнах славетні лицарі українського середньовіччя – запорожці. Ті ж самі запорожці власними руками робили й обхідні канали.
У цьому місці на протязі 90 кілометрів Дніпро понижується на 40 метрів. Мала глибина води та дуже велика швидкість течії перешкоджають проходженню суден через пороги. Річище тут закидано великим камінням та скелями, які лишилися після зруйнованих гранітових гір, що їх перетинає Дніпро в цьому місці. Найбільшу силу Дніпро має на порогах, що можуть віддати пересічно для технічного використання 650.000 кінських сил. Дніпрові пороги є найбільше в Европі джерело водяної енергії та одне з найбільших у світі.
Проблема Дніпрових порогів почала притягати увагу до себе з другої половини XVIII віку. Зацікавлення до використання водяної енергії порогів зростало із зростанням техніки електропередачі та поширення в Европі й Америці гідроелектричних станцій великої моці.
Останній проєкт, що за ним уже будується Дніпрельстан, передбачає збудування гідроелектричної станції, шлюзів для проходу суден та залізниці від станції Демуріне до станції Марганець.
Нижче села Кичкас, між обома берегами Дніпра збудують бетонну греблю завдовжки 763 метри. В наслідок цього вода підніметься на 37 метрів, і всі пороги, що вище греблі, будуть затоплені на протязі 110 кілометрів. Ця дільниця ріки стає судоходною для великих пароплавів. На греблі встановлюється 25 щитів Стонея, що зачиняють водозливні отвори. Щити можна підіймати з верхнього мосту, що йде вздовж греблі з гори, коли треба пропустити воду. За допомогою цих щитів можна тримати потрібний рівень води.
Гідроелектрична силова станція розташовується на правому березі Дніпра і безпосередньо прилучається до греблі. Під напором води в 37 метрів заввишки буде рухатися 13 турбін, що рухають електричні машини. Кожна турбіна матиме 50.000 кінських сил. Таким чином, загальна міць електростанції визначається в 650.000 кінських сил на валі турбін.
Електроенергія, що її таким чином здобувається в електричних генераторах, подається по лініях електропередачі в промислові райони, які оточують станцію: Запоріжжя, Нікопіль, Кривий Ріг, Дніпропетровське, Кам’янське та Харків. На станції встановлюється всі потрібні електричні апарати для керування електричною течією і трансформатори для підвищення її напруження до 110.000 вольт.
Як бачите, ця енергія це напруження надзвичайно високої сили. Мені випадково спала на думку одна легенда, що зв’язана з порогами. Мені здається, що людство зв’язало цю легенду з порогами, вражене їхньою силою, їхньою впертою міццю, їхнім гуркотливим напруженням.
Шановні товариші! Я дозволю собі нагадати цю легенду вам. Є старовинна казка, яка говорить, що дуже давно, не згадати коли, на березі Дніпра зійшлися двоє велетнів. Один велетень, що стояв на лівому березі, був татарин, а другий велетень, що стояв на правому березі, був українець.
Велетні почали сперечатися, кому належить вся країна, чудова плодюча країна, що була перед ними. Довго сперечалися вони і, нарешті, вирішили помірятись силами. Хто далі закине шматок скелі, тому й належатиме країна. Напружився татарин, схопив п’ятірнею величезну скелю і шпурнув нею перед себе. Не долетіла скеля до правого берега, впала в воду. Тоді український велетень ухопив ще більшу скелю. шпурнув її вбік татарина, і скеля впала аж на лівому березі. Ці скелі є ще досі: одна стирчить із води, а друга на лівому березі. І на скелях сліди від пальців велетнів.
Звичайно, це казка, але вона характеризує силу порогів, силу ще анархічну, незорганізовану. Дніпрельстан має цю силу зорганізувати й скерувати її на потрібну роботу.
З проєктом гідроелектростанції тісно зв’язаний проєкт залізниці від станції Демуріне в Донбасі до станції Марганець в районі Кривого Рогу. Великий обіг вантажів, що тепер його має Катеринославська залізниця між Кривим Рогом та Донбасом, у майбутньому набагато збільшиться. Запоріжжя та Дніпропетровське стануть великими річними портами, що притягатимуть на воду залізничні вантажі, крім цього теперішній Кичкаський міст буде затоплений. Отже, є наявна потреба такої залізниці.
Довжина майбутньої залізниці – 181 кілометр. Залізниця переходить через Дніпро нижче греблі та через острів Хортицю двома мостами, через той славетний острів Хортицю, що на ньому колись була Запорізька
