Шодерло де Лакло. Небезпечні зв'язки; Абат Прево. Манон Леско - Шодерло де Лакло
Не набагато важче буде мені виправдатись і з приводу невідомої чарівності, яка вас, здається, теж зачепила: бо передусім, коли щось невідоме, це зовсім не означає, що воно привабливіше. О, що може перевершити чудові насолоди, які лише ви здатні завжди робити новими і завжди гострішими? Я, отже, хотів сказати тільки одне – що ця насолода була такою, якої я ще не зазнавав, і я зовсім не мав наміру визначати її порівняльну цінність. При цьому я навіть додав те, що й зараз повторюю: хоч якою б вона була, я зумію боротися з нею і пересилити її. І до цієї неважкої справи я внесу ще більше завзяття, якщо вона виявиться даниною мого служіння вам.
Що ж до малої Сесілі, то говорити вам про неї вважаю просто непотрібним. Ви ж не забули, що я зайнявся цією дівчинкою на ваше прохання, і щоб розв’язатися з нею, чекаю тільки вашого дозволу. Я міг відзначити її простодушність і свіжість, я міг навіть на мить визнати її привабливою, – адже творіння твоїх рук завжди робить тобі певну приємність. Але, ясна річ, вона ще ні в якій галузі не дозріла настільки, щоб утримати увагу.
А тепер, чарівний друже мій, я волаю до вашого почуття справедливості, до доброти, з якою ви свого часу до мене поставилися, до нашої тривалої, нічим не затьмарюваної дружби, до цілковитої взаємної довіри, яка скріпила наш зв’язок, – хіба заслужив я на жорсткий тон вашого останнього листа? Але як легко буде вам винагородити мене за нього, ледве тільки ви цього побажаєте! Скажіть лише слово, і ви побачите, чи утримають мене тут не те що на один день, але на одну хвилину будь-яка чарівність, будь-чия прихильність. Я полечу до ваших ніг, у ваші обійми і доведу вам тисячу разів тисячею способів, що ви і є істинна володарка мого серця і завжди залишитеся нею.
Прощавайте, чарівний друже мій. Із нетерпінням чекаю вашої відповіді.
Париж, 3 листопада 17…
Лист 130
Від пані де Розмонд до президентші де Турвель
А чому, моя красуне, не хочете ви більше залишатися моєю дочкою? Чому ви неначе натякаєте на те, що листування наше має припинитися? Чи, бува, не хочете ви покарати мене за те, що я не здогадалася про обставини абсолютно неправдоподібні? Чи, бува, не підозрюєте ви, що я умисно засмутила вас? Ні, я занадто добре знаю ваше серце, аби повірити, що воно так мислить про моє. Ось чому, прочитавши вашого листа, я страждаю більше за вас, ніж за себе.
О юний друже мій, кажу вам це з душевною скорботою – ви занадто достойні любові, щоб любов коли-небудь дала вам щастя. Яка по-справжньому ніжна й чутлива жінка не зазнала нещастя в тому самому почутті, від якого чекала стільки блаженства! Хіба чоловік здатний оцінити жінку, якою він володіє?
Звичайно, багато чоловіків поводяться порядно і виявляють постійність у своїх почуттях. Але навіть і в їх числі як мало таких, чиє серце здатне битися в лад із нашим! Не думайте, мила моя дочко, що їх любов подібна до нашої. Так, вони відчувають те ж сп’яніння, частенько навіть уносять до нього більше, але вони не знають тривожного завзяття, ніжної уважності, через які ми віддаємося безперервним ніжним турботам, єдина мета яких – кохана людина. Чоловік насолоджується щастям, яке відчуває він сам, жінка – тим, яке дає вона. Відмінність ця, що така важлива і дуже рідко помічається, вельми відчутно впливає на поведінку кожного з них. Для одного – насолода в тому, щоб задовольнити свої бажання, для іншої – передусім у тому, щоб їх викликати. Для нього подобатись – один зі способів домогтись успіху, тоді як для неї в цьому й полягає успіх. І кокетування, за яке так часто докоряють жінкам, є не що інше, як деяке зловживання такими почуттями, що є, одначе, доказом їх істинності. І, зрештою, виняткова пристрасть до однієї істоти, характерна для любові взагалі, у чоловіка є всього лише перевага, що слугує найбільше для того, щоб посилити задоволення, яке ослабло б, можливо, коли б з’явився новий предмет, але зовсім не зникло б. Тоді як у жінках це – глибоке почуття, що не лише знищує який-небудь сторонній потяг, але більш владне, ніж природа, і що не підкоряється її законам і тому примушує жінок відчувати болючу відразу там, де, здавалося б, мало виникнути бажання.
І не думайте, що більш або менш численні винятки, які можна було б навести в цьому разі, можуть успішно спростувати цю загальновідому істину! Її опора – погляди суспільства, яке лише для чоловіків робить відмінність між невірністю і непостійністю. Цією відмінністю вони нахваляються, а тим часом вона принизлива, і серед представниць нашої статі її приймали тільки ті розбещені жінки, які ганьблять нашу стать і для яких добрим є будь-який засіб, придатний, на їхню думку, для того, щоб позбавити їх обтяжливого усвідомлення власної низькості.
Мені уявлялося, моя красуне, що вам було б корисно дослухатися до цих моїх аргументів: ви протиставите їх нездійсненним мріям про безхмарне щастя, якими любов безупинно морочить нашу уяву. Це оманлива надія, за яку чіпляєшся навіть тоді, коли ясно бачиш, що від неї доводиться відмовитись, і втрата її загострює та множить ті цілком реальні муки, які завжди супроводять сильну пристрасть.
Єдине, що я можу і хочу тепер робити, – це полегшити ваші страждання, постаратися, щоб їх стало менше. При невиліковній хворобі можна давати поради тільки щодо режиму. Я прошу вас лише про одне: пам’ятайте, що жаліти
