Вирвані сторінки з автобіографії - Марія Василівна Матіос

Презирливий його лазерний погляд на український політикум:

Непримиренний його моральний вирок одержавленому православ'ю:

Тривожне його питання:

Ствердна його відповідь:

Вергілій українського Пекла, нам з вами Шевченко залишив заповіт:

Лише це дасть нам право на надію:

Вогненна печать Генія на сувої національної Історії:

P.S. Курсивом виділено текст, прочитаний мною від імені Оксани Пахльовської у Каневі.

9 березня 2010 року відповідно до Указу Президента України № 285/2010 від 4 березня грошова частина кожної Шевченківської премії була зменшена на 30 тисяч гривень порівняно з 2009 роком. На запитання журналістів про причину «урізання» премії заступник глави Адміністрації Президента Г. Герман лагідно порекомендувала українським письменникам жити скромно, «як жив Шевченко». Рекомендацій про обов'язкове заслання для «скромних» не було.

15 березня. 2010 року

Заступнику Глави

Адміністрації Президента України

п. Г.М. ГЕРМАН

Шановна Ганно Миколаївно! Мій лист, а також прохання про робочу зустріч у зручний для Вас час зумовлені винятково прагматичною оцінкою подій 9 березня ц. р., а також бажанням у подальшому не допустити «виникнення проблем» на безпроблемній території.

Я вважаю, що служби нової Адміністрації Президента, які розробляли сценарій участі Президента в церемонії нагородження лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка, також у розв'язанні інших питань, пов'язаних із премією, свідомо чи від незнання заподіяли шкоди, а великою мірою - спричинили дискредитацію Президента України в перші два тижні виконання ним своїх конституційних обов'язків. Це неприпустимо з огляду на те, що Шевченківський Комітет асоціюється саме із Президентом України, оскільки є державним органом і має статус спеціального органу при Президентові України.

Гіперболізований, багато в чому зумисне створений суспільний та медійний розголос навколо подій 9 березня в Каневі, на мою думку, є цілком штучним. Особливо стосовно фінансової проблеми, пов'язаної із премією. Така ситуація зумовлена, очевидно, тим, що особи, які консультували Вас чи інших чільних представників Адміністрації Президента, були або некомпетентними, або лукавими, або свідомо мали на меті ввести в оману тих, хто впливає на прийняття рішень Президента України.

Недоречні перестрахування, прямі порушення «основного закону» Шевченківської премії - Положення про премію...» - спричинили напругу середовищі тієї частини української інтелігенції, яка не мала жодного наміру конфронтувати чи робити демарші під час церемонії вручення. Присутність на церемонії М. Андрусяка і не-відмова від премії О. Пахльовської були найбільш переконливими доказами цього.

Жаль, що нова Адміністрація Президента саме 9 березня не скористалася унікальною можливістю подати приклад розуміння ролі й значення найвищої державної нагороди України якою є Шевченківська премія, а також продемонструвати взірець конструктивного діалогу Президента та культурної еліти України, до якого еліта була готова.

Це зумовило необдумані, емоційні коментарі із двох сторін стосовно премії та самого Комітету, що, безперечно, не сприяє порозумінню та прийняттю конструктивних рішень в майбутньому.

Вважаю, що на сьогодні ще є всі підстави і можливості дезавуювати рішення про необґрунтоване зменшення фінансової частини премії порівняно з минулим роком, оскільки його биде легко арґументувати громадськості (виключно у рамках чинного законодавства та чинного «Положення про Національну премію...»).

Вважаю за необхідне обговорити з Вами питання подальшої діяльності Комітету з Національної премії України імені Т. Шевченка, оскільки він був, є і залишатиметься одним із головних чинників формування позитивного іміджу Президента України нарівні із Комітетом з державних премій України у галузі науки і техніки, а також Комітету з державних премій у галузі архітектури та будівництва.