💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Пригодницькі книги » Чигиринський сотник - Леонід Григорович Кононович

Чигиринський сотник - Леонід Григорович Кононович

Читаємо онлайн Чигиринський сотник - Леонід Григорович Кононович
Дивиться він, аж сидить на покуті двоє чортів. Хвостаті обоє та рогаті, а з рота білі ікла стримлять.

«Сідай, — кажуть, — в дурня зіграємо»!

«А на що ж грати будемо»? — питається він.

«А на просто так»!

Подумав він, подумав та й сів за стіл. От перетасував старший чортяка колоду та й карти здав. Зіграли раз — та й лишився він у дурнях. Здали вдруге — і знов дурнем зостався. Утретє здали — у чортів жодної карти нема, а в нього дві шістки. Зареготалися пекельники та й повішали йому ті шістки на плечі.

«Що, — каже старший чортяка, — програв, собачий сину? Плати ж тепер»!

«Якеє — плати?! — каже він. — На просто так грали»!

А чорти знай регочуть.

«На просто так — значить, на те, що найдорожче в тебе, — каже старший чорт. — Звичаю ти чортячого не знаєш — треба казати: ні на що»!

«Та й чим же мені платити отсе»? — питається він.

А чорт і каже:

«Давай сюди тую ляльку, що на шиї носиш…»

Глянув він, коли ж то не чорт, а сам Мурмило. У темному плащі, й чорний, наче земля.

«А як не оддам?»

«Заберу силоміць, а ти вічно будеш у Пеклі каратися!»

«Ага, — каже Михась, — розігнався! Забув, що нечиста міць не має проти нього сили?»

Зареготався клятий штукар.

«Так то ж, — каже, — у достеменному світі воно так! А вві сні безсилий сей Троянів Ключ проти нас, бо все тут — сон, мара!..»

Відступив Михась на крок і поблід.

«То се ти цей сон витворив?»

«А хто ж іще! — каже, — І хату сюю довелося зліпити, і тебе заманить сюди… То сам віддаси?»

«А ось тобі!» — каже Михась.

Та дулю скрутив і під самого носа штукареві як тицьне!

Кинувся тоді клятий Мурмило уперед і руку простяг. Витяглася та рука, зробилася довга й потворна, ось-ось малого козака за чуба вхопить… Лапнув Михась при боці,— а шаблі й немає! Він до запоясника, — а його теж катма! Метнувся до порога, коли ж там дверей нема, тільки стіна гола…

Тут і погибель моя, думає малий козак.

І насилу він теє подумав, як почулося хрипке каркання — і раз! і

Відгуки про книгу Чигиринський сотник - Леонід Григорович Кононович (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: