А листя падають... - Валентин Олександрович Кудрицький

Про дівочий неписаний цвіт, Як в дівчаток любов наливалася У тринадцять - чотирнадцять літ. Ніби з вічності випливли спогади Незабутніх далеких тих літ, Як до фей, мов коти підкрадалися, Щоб схопити якусь за живіт... 18.8.2004 р. НАЙКРАЩІ КВІТИ Хто сказав вам, що дівчину соромно кохати Як цвіте, як вишенька в травні біля хати, Як же не голубить, як же не любить, Як на що не глянеш - в неї все горить? Хай вас не лякає а ні грім, ні прірва, Бо не ти, так інший квіточки ті зірве, Вип'є все до краплі, як під корінь грушу, А тобі залишить від кохання душу. А тому цілуйте, не жалійте жару, Поки не схопили інші ту гітару... Бо ото і всього щастя в цьому світі, Хто зривать ще може ті найкращі квіти, Бо тоді ти зможеш жити вічно в парі, Поки ти ще зможеш грати на гітарі. 5.11.2005 р. ПОКИ Є ПАЛЬНЕ Чи ти прийдеш? - того не знаю, Але стою, як самурай, І з нетерпінням я чекаю, А раптом інша прийде в гай. Ну що мені тоді робити? - Сказати: 'геть! - бо іншу жду' Звісно, це я сказати можу, А що я хлопцеві скажу?- Який чекає - не діждеться, Куди дівать своє пальне... Якого стільки вже набралось, Що ще і хату підірве. Адже вона і він родились Як кажуть - Богові служить, Поки пального ще хватає Й незнають, що із ним робить? 5.9.1970 р. ЦВІТ КОХАННЯ Любов моя, я жду кохання, Як жде весна нових знайомств. Розвій ти всі мої вагання, Щоб я до тебе й ще прийшов. Примчись весела і щаслива, Як до берізки вітерець, І принеси мені кохання На кінчиках своїх кілець. Прийди ти полем волошковим, Через віки, через поля І стань моїм чарівним словом З щасливим змістом: -Я - твоя! 17.5.1997 р. НАШ ПОРЯТУНОК Над Дніпром у гаю там, де чайки кигичуть, Там, де сонце промінням іскриться, Ти до мене прийди, ти до мене прийди, Дай на тебе і ще подивиться. Дай тебе обійнять своїм жаром очей, Випить пристрасті жар поцілунком, І в веселім садку, де росте сільдерей - Стать також і твоїм порятунком. 23.4.1997 р. РОДИМКА В думках завжди я мчусь до тебе, Й любов твою в собі несу, Бо ще і досі пам'ятаю Родимку в тебе на соску. Не знаю я, яка ти стала, Бо так пройшло багато літ, І чи мене б ти вже впізнала - Я теж невпевнений, мій цвіт. Як би хотів тебе побачить, Відчуть по новому літа, І знов ту родимку погладить, Що притулилась до соска. 28.12.2007 р. ІДИЛІЯ Від кохання ніжного Все в мені горить, Я люблю заміжнюю, Що мені робить? І вона те знає, І вона те бачить, Та маленькі дітки У колисці плачуть. Може б я й зайшов би В ту бажанну хатку, Але що, пробачте, Я скажу їх татку? 27.1.1983 р. КОЛИ ЦІЛУЄШ ТИ ЇЇ Лілії білі - то личко дівоче, Льон і волошки - коханої очі. Проходьте, люди, не зупиняйтесь, Не вам ті квіти - то ж не старайтесь... Вже навіть і Місяць над лісом ліг спати, Та тільки до ранку не спить чиясь мати. Бо в тихім гаю, ніби справжні букети Стоять у обнімочку два силуети.