💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Наука, Освіта » Московитія проти України: політика, культура... - Олександр Федорук

Московитія проти України: політика, культура... - Олександр Федорук

Читаємо онлайн Московитія проти України: політика, культура... - Олександр Федорук
армійське майно, перепродували зброю, вступаючи в брудні ділові контакти з перекупниками (той самий сценарій, що і в Росії), — голодні, напівроздягнені вояки, без квартир і без надії на поліпшення умов життя родини молодших офіцерів — такий результат лицедійства, по суті невігластва, тупого інтелектуального банкрутства брехунів.

Не пробачить Україна ніколи Леонідові Кучмі, що він став засновником лицедійства і обзавівся вишколом брехунів-лицедіїв, створивши відповідну філософію.

Не пробачить Україна Леонідові Кучмі, що він придумав інституції кланового безкарного бандитизму, перед яким спасувало Головне управління Служби безпеки України з боротьби з корупцією і організованою злочинністю, з його бездарним тупоголовим генералом Вандіним та підлеглими йому заляканими офіцерами.

Не пробачить Україна Леонідові Кучмі, що він як президент зрадив присязі на Пересопницькому Євангелії, оголосивши бій чиновницькій корупції, бандитській владі і водночас — звеличивши її номенклатурну палубу до найвищих державних стандартів виконавчої влади2.

У п’ятому (прощальному) листі Володимира Яворівського Президенту України Леонідові Кучмі прозвучало безкомпромісне: «У вас була можливість бодай відійти «зі сцени без свисту навздогін»: не нав’язувати українцям свого спадкоємця, а вибачитися за помилки і забезпечити вільні та чесні вибори. Ви не скористалися і цим «рятівним колом». Більше того — зневажили весь український народ, вважаючи, що погоничем після вас може бути людина, що двічі позбавлялася волі за кримінальні злочини. Це щоб на його тлі вас згадували як менше зло?»3.

Не пробачить Україна Кучмі того, що він упродовж десяти років правління запровадив у державі політичний балаган, підтримуючи та неодноразово власноручно ініціюючи політичне лицедійство і брехню на усіх рівнях вищої влади в центрі та регіонах.

Знамените інтерв’ю з Юлією Тимошенко — «Я готова в його передвиборчому штабі прати…», — воно відкрило багатьом очі на її державницьку діяльність в якості віце-прем’єра України… тоді за її енергійних дій Україна встановила прозорі правила в енергетиці на користь держави… і тоді політико-олігархічна команда, що програла на цьому (Медведчук, Суркіс, Мартиненко) заповзялася виліпити з неї образ… такого собі прозахідного націоналіста, ворога Росії тощо, вигнати її з уряду Ющенка… одне слово, організувала проти неї брудний піар… Так ось у цьому інтерв’ю наведено такі непрості слова Юлії Тимошенко: «Росія рано чи пізно повинна змиритися з тим, що в України є своя лінія глобальна, не менш важлива для України, як для Росії — її лінія, й Україна велика держава, могутня держава, і те, що її сьогодні бездари довели до такого стану, це не означає, що все життя Україною будуть такі бездари правити… Я впевнена, що Україна буде позбавлена тотальної залежності від Росії щодо поставки енергоносіїв. Не тому, що я погано ставлюся до Росії, а тому, що люблю Україну»4.

Скандальні фальшиві вибори у містечку Мукачевому весною 2004 р., відсценізовані СДПУ(о), були прелюдією великих президентських виборів у двох турах. Маленький Мукачів, як зрештою загалом Закарпаття, став ареною політичних інтриг, за якими таїлося інше, — Закарпаття для політичних корупціонерів було золотим Клондайком, капіталом, за який ладен був горло перегризти кожному ненаситний Віктор Медведчук у компанії з Суркісом. У тенетах партійно-політичних інтриг був зроджений цинічний фрукт в особі такого собі балакучого циніка, державного злодія, напівосвіченого народного депутата Шуфрича. Не випадково апетити Шуфрича підтримав його захисник-гарант, передбачивши для нього земельну ділянку в заповідній зоні Пуща-Водиця (3,22 гектари). Апетити Шуфрича зростали під крилами СДПУ(о); Медведчук показував приклад, що є апетит на терезах державного злодійства. Депутатський мандат — як контрмарка у зону лицедіїв, а для певної категорії депутатів — спосіб хижацької наживи.

Звичайно, спікер парламенту Володимир Литвин своєю розважливістю, серйозністю мотивацій особистої поведінки на засіданнях сесії Верховної Ради України 23 листопада (оцінка стану в державі), 27 листопада (визнання фальсифікації другого туру президентських виборів), в ніч з 28 на 29 листопада (брехуни-лицедії готувалися ввести надзвичайний стан у країні) забезпечив збереження стабільності, миру, спокою в державі, не допустив пролиття крові. Втім, і він з жалем зізнався: «У нас поки що державна політика базувалася на інтригах та інсинуаціях. Це не державна політика, коли сьогодні говорять одне, завтра — інше, а роблять — ще інше, коли когось призначають, через день звільняють, а потім знову призначають на цю ж посаду»5. Сміємо думати, що грязь політичних інсинуацій за режиму Кучми приносили медведчуки і ті, які грали з ним в одну дудку.

У помаранчеві дні 2004 р. парламент перетворився в єдино організовану гілку влади, якій повсталий народ міг довіритися… і гарант цієї гілки Володимир Литвин втихомирював у парламентській залі пристрасті, тверезим спокоєм додав нотки впевненості, що на «майдані… революція іде» і що вона на часі!

Кучма прийшов до влади на брехні. Брехнею був сповитий його режим. Не гідно поводив себе Кучма. Згадаймо рік 1999-й…

До президентської влади в час боротьби за другу каденцію Кучма не гребував засобами, вдавався до провокацій, підробок. Закінчувалося друге тисячоліття, 1999 р. для України був позначений тривогами… Почитаймо ще раз абзаци звернень, які кожному мешканцеві Києва кидалися до поштової скриньки… Мав рацію Д. Чобіт, висвітлюючи історію одного з найгучніших політичних скандалів з життя України кінця 90-х рр.:

«Справа Лазаренка» мала відіграти роль своєрідного громовідводу для Леоніда Кучми перед новими виборами Президента України, однак організатори цієї грандіозної загальноукраїнської конструкції забули просте правило — необачно влаштований громовідвід обов’язково викликає блискавку на домівку того, хто його так встановив»6. Потрібно було п’ять років безпардонної, безсоромно-лицемірної брехні, що обернулася фальсифікацією виборів, аби ця блискавка вдарила «на домівку того самого…».

Тоді, у 1999 р., громадяни України зацікавлено читали Відкритий лист Президентові України Л. Кучмі:


«Високодостойний Леоніде Даниловичу!

Початок кампанії з виборів Президента позначений масовими порушеннями законів і Конституції. Існує засвідчена вже міжнародною спільнотою інформаційна блокада політичних опонентів. Обурення громадян викликають нецивілізовані методи організації «одобрямсів» під час висунення претендентом у кандидати нинішнього глави держави. Рішення зборів з цього приводу у багатьох випадках сфальсифіковані. Під час збирання підписів на Вашу підтримку здійснюється адміністративний тиск і переслідування керівників, їхніх підлеглих і залежних від них громадян. «Наради» керівників із директивними вказівками про забезпечення Вашої перемоги

Відгуки про книгу Московитія проти України: політика, культура... - Олександр Федорук (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: