💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Наука, Освіта » Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану - Олексій Анатолійович Кононенко

Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану - Олексій Анатолійович Кононенко

Читаємо онлайн Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану - Олексій Анатолійович Кононенко
Ґяур говорить: «Слухай, Казане, твої золотоверхі намети ми забрали; вони наші. Статну Бурла-хатун і з нею сорок струнких дів ми забрали; вони наші. Твого сина Уруза і з ним сорок джигітів ми забрали; вони наші. Табуни твоїх швидких коней, ряди твоїх верблюдів ми забрали; вони наші. Твою стару матір ми забрали; вона наша; не віддамо (її) тобі. Ми видамо її за сина попа Яйхана; від сина попа Яйхана у неї народиться син; його ми зробимо твоїм боржником». Від таких слів чорним пастухом оволодів гнів, він стиснув свої уста; пастух говорить: «Слухай, ґяуре без віри, без розуму; ґяуре без почуттів, без розсудливості! Сніжні чорні гори, що лежать навпроти (нас), постаріли, не виросте на них трава. Зчервонілі від крові ріки постаріли, не наповниться (від них) сосуд водою; швидкі коні постаріли, не дадуть вони лоша; червоні верблюди постаріли, не дадуть вони верблюденя; слухай, ґяуре! мати Казана постаріла, не дасть вона сина. Якщо у тебе є…, царю Шюклі, якщо у тебе є чорноока дочка, приведи її, віддай Казану. Слухай, ґяуре! від твоєї дочки нехай у нього народиться син, його ви зробите боржником Казан-бека».

Тут прийшли решта беків огузів; хане мій, подивимось, хто прийшов. Прискакав брат Казан-бека Кара-Гюне, що уражає мужів, чия колиска біля входу в чорну ущелину була покрита шкурою чорного бика, хто у гніві перетворював чорний камінь в глину, хто прив'язав собі вуса на потилиці в семи місцях; «удар своїм мечем, брате Казан, я прийшов», – сказав він. Слідом за ним, подивимось, хто прийшов. Прискакав удатний Дундаз, син Киян-Сельд-жука, той, що розбив і захопив залізні ворота в Дербентській ущелині, на вістрі свого цяткованого списа у шістдесят тутамів змушував кричати воїна; «удар своїм мечем, батьку мій, Казане, я прийшов», – сказав він. Слідом за ним, подивимось, хане мій, хто прийшов. Прискакав син Кара-Гюне Кара Будаг, що зруйнував фортеці Хамід і Мардін, змусив ригати кров'ю озброєного залізним луком царя Кіпчака, мужньо взяв дочку Казана; білобороді старці, побачивши цього джигіта, славили його; на ньому були шаровари з червоними шпорами, на його коні були прикраси з морської (мушлі); «удар своїм мечем, батьку мій, Казане, я прийшов», – сказав він. Слідом за ним, подивимось, хане мій, хто прийшов. Прискакав Шер Шемс-ад-дін, син Гафлет-Ходжі, той, що без дозволу переміг ворога Баюндур-хана, що примусив ригати кров'ю шістдесят тисяч ґяурів, той, що не давав розтанути снігові на гриві свого сірого коня. «Удар своїм мечем, батьку мій, Казане, я прийшов», – сказав він. Слідом за ним, подивимось, хане мій, хто прийшов. Прискакав на сірому жеребці Бейрек, той, що зі славою покинув Байбурд, фортецю Пара-Сара, що знайшов (готовим) свій барвистий весільний намет, надія семи дів, покликач решти огузів, помічник Казан-бека. «Удар своїм мечем, батьку мій, Казане, я прийшов», – сказав він. Слідом за ним, хане мій, подивимось, хто прийшов. Прискакав бек Ієкенк, син Казилик-Коджі, мужністю подібний орлові, що ударяє коршака, з… поясом, із золотою сережкою у вусі; у боротьбі з ним один за одним падали з коней інші беки огузів. «Удар своїм мечем, батьку мій, Казане, я прийшов», – сказав він. Слідом за ним, подивимось, хане мій, хто прийшов. Прискакав вихователь Казан-бека Аруз-Коджа, (з широкими) вустами подібний коневі, з рукою і тулубом довгим як…, з тонкими литками; хутро із шкури шістдесяти козлів не покрило б його усього, шапка зі шкури шести козлів не покрила б його вуха. «Удар своїм мечем, бек мій, Казане, я прийшов», – сказав він. Слідом за ним, подивимось, хто прийшов. Прискакав Емен з роду Бегдюр із закривавленими вусами; покинувши батьківщину, він бачив лик пророка; повернувшись, став його сподвижником серед огузів; коли ним оволодівав гнів, з його вусів сочилася кров. «Удар своїм мечем, батьку мій, Казане, я прийшов», – сказав він. Слідом за ним, подивимось, хто прийшов. Прискакав Алп-Ерен, син Ілік-Коджі, той, що з презирством пустив ґяурів слідом за псом, що покинув батьківщину, на коні переплив через ріку Айгир-Гезлю, заволодів ключами п'ятдесяти семи фортець, одружений з Чешме, дочкою білого царя, той, що примусив ригати кров'ю царя Суну-Сандала, зодягнений у сорок каптанів, той, що захопив дочок-красунь беків тридцяти семи фортець, одну за одною обіймав їх за шию, цілував в лице і в уста. «Удар своїм мечем, батьку мій, Казане, я прийшов», – сказав він. Будеш перераховувати беків огузів, до кінця не дійдеш; усі прийшли.

Чистою водою зробили вони омовіння, приклалися до землі своїм білим чолом, відбули намаз із двох поклонів, віддали хвалу Мухаммедові, чиє ім'я славне, не зволікаючи погнали коней на ґяурів, ударили мечами; рознісся звук барабанів, затрубили мідні труби із золотим гвинтом. Того дня герої-джигіти показали свою звитягу; того дня боягузи видивлялися хованки; той день був днем страшної битви, поле вкрилося головами; голови були відрубані; як м'яч, скакали швидкі коні, їхні копита відлітали. Цяткованими списами кололи, чорними булатними мечами ударяли; їхнє вістря відлітало. Березові стріли з трьома перами випускалися; їхній залізний наконечник відлітав. Той день був подібний дневі Страшного суду; бек був відділений від свого нукера, нукер – від свого бека. Із внутрішніми огузами ударив справа удатний Дундаз. З молодцями-джигітами ударив зліва син Кара-Гюне, удатний Будаг. З беками внутрішніх огузів ударив у центрі Казан; він зійшовся з царем Шюклі, примусив кричати його, повалив на землю з коня; не дав йому отямитися, відрубав його чорну голову; розрубав (його), пролив на землю його яскраво-червону кров. На правому крилі син Киян-Сельджука, удатний Дундаз, зійшовся з царем Кара-Тюкеном, відрубав йому мечем правий бік, скинув (його) на землю. На лівому крилі син Кара-Гюне, удатний Будаг, зійшовся з царем Богачіком, сильно ударив його по голові палицею-шестопером; світ перед його очима покрився мороком; він обняв шию коня, упав на землю. Брат Казан-бека розрубав мечем прапор ґяурів з древком, скинув його на землю. В ущелині і на пагорбах ґяури потерпіли поразку, до їхніх трупів злетілися ворони; дванадцять тисяч ґяурів загинули від меча; із огузів п'ятсот джигітів загинули мучениками за віру. Тих, що утікали, Казан-бек не переслідував, тих, що просили пощади не убивав. Беки решти огузів розділили здобич; Казан-бек взявши (тільки) свою орду, свого сина, своє дитя, свою скарбницю, повернувся назад. (Сівши) на золотому престолі, він знову поставив свій намет, чорного пастуха зробив головним конюшим. Сім днів, сім ночей вони їли і пили; сорок рабів і рабинь він відпустив на волю заради

Відгуки про книгу Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану - Олексій Анатолійович Кононенко (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: