💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Наука, Освіта » Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану - Олексій Анатолійович Кононенко

Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану - Олексій Анатолійович Кононенко

Читаємо онлайн Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану - Олексій Анатолійович Кононенко
(її) тричі поцілував, один раз укусив. «Хай принесе нам весілля щастя, ханська дочко!» – сказав він, зняв зі свого пальця золотий перстень, надів його на палець дівиці: «Хай буде це знаком між нами, ханська дочко!» – сказав він. Дівиця говорить: «Коли так сталося, то треба йти вперед, сину бека!» – «Хто знає, що нам суджено, господине», – відповів Бейрек.

Бейрек розстався з дівицею і повернувся додому; його білобородий батько вийшов йому назустріч; він говорить: «Сину, що ти бачив сьогодні цікавого серед огузів?» Бейрек говорит: «Що мені бачити? У кого є син, той його одружує, у кого є дочка, той видає її заміж». Батько його говорить: «Чи не час тебе одружити, сину?» – «Так, білобородий, шановний батьку, час одружити», – сказав Бейрек. Батько його говорить: «Чию дочку серед огузів мені взяти для тебе?». Бейрек говорить: «Батьку, візьми для мене таку дівицю, щоб, поки я ще не встав з місця, вона вже встала; щоб, поки я ще не сів на свого чорного богатирського коня, вона вже сіла, щоб, поки я ще не вийшов на битву, вона вже принесла мені голову (ворога); таку дівицю візьми мені, батьку». Так він сказав; його батько, Бей-Бура-хан, говорить: «Сину, ти хочеш собі не дівицю, ти хочеш собі товариша; чи та дівиця, яку ти забажав, Бану-Чечек, дочка Бай-Біджан-бека?» Бейрек говорить: «Так, так воно, білобородий, шановний батьку; її я забажав». Батько говорить: «Сину, у Бану-Чечек є безумець брат; його звуть божевільним Карчаром; хто сватає дівицю, того він убиває». Бейрек говорить: «Що ж нам тоді робити?» Бай-Бура-бек говорить: «Сину, покличемо у своє шатро решту беків огузів; як вони вирішать, так ми й зробимо». Вони покликали усіх інших беків огузів, привели їх до свого шатра, щедро пригостили їх; беки решти огузів сказали: «Хто б міг піти сватати цю дівицю?» (Нарешті), вони вирішили: «Хай піде дід Коркут». Дід Коркут говорить: «Друзі, якщо ви мене посилаєте, то ви знаєте, що божевільний Карчар убиває всіх, хто сватає його сестру; у такому випадку приведіть мені двох швидких, як соколи, коней з табуна Баюндур-хана: одного жеребця з головою кози і одного гнідого з головою вівці, щоб я, коли буде втеча і переслідування, на одного скочив, другого повів на поводі». Слова діда Коркута схвалили; пішли, привели тих двох коней з табуна Баюндур-хана; дід Коркут на одного сів, другого повів на поводі: «Друзі, доручаю вас богові», – сказав він і відбув.

Між тим, султане мій, божевільний Карчар велів поставити на чорну землю свій намет з білим верхом, своє біле шатро; він сидів зі своїми товаришами, поставив мішень (для стріл). Перед ним з'явився мій дід Коркут, схилив голову, приклав руки до грудей, виголосив поштиве привітання; рот божевільного Карчара вкрився піною, він подивився на обличчя діда Коркута і говорить: «І тобі привіт, ти, чиї справи розладнані, чиї вчинки перекручені, кому всемогутній бог написав на білому чолі свій вирок! У кого є ноги, той сюди не приходив; у кого є вуста, той з цієї моєї ріки не пив; що сталося з тобою? чи твої справи розладнані? чи твої вчинки втратили сенс? чи прийшла твою смертна година? що тобі тут робити?» Дід Коркут говорить: «Я прийшов піднятися на твою чорну гору, яка лежить навпроти (нас); я прийшов переправитися через твою швидку, багатоводну, гарну річку; я прийшов бути притиснутим твоїм широким чоботом і твоєю тісною пазухою; за велінням бога, за словом пророка я прийшов засватати для Бамсі-Бейрека твою сестру Бану-Чечек, ту, яка чистіша від місяця, світліша від сонця». Коли дід Коркут промовив такі слова, божевільний Карчар говорить: «Що ти сказав? Приженіть мого чорного жеребця, принесіть зброю». Привели чорного жеребця, принесли зброю, посадили божевільного Карчара на коня; дід Коркут розірвав пута коня, кинувся утікати; божевільний Карчар помчав за ним. Гнідий жеребець з головою вівці вибився із сил; дід Коркут скочив на жеребця з головою кози; переслідуючи діда, божевільний Карчар проскакав простір у десять років шляху. Божевільний Карчар догнав діда Коркута; дід обезсилів від страху, доручив себе богові, вимовив священне ім'я; безумний Карчар схопив у руки меч; на відстані ліктя він, закипаючи від гніву, здійснив напад; безумний бек хотів ударити і уразити діда; дід Коркут сказав: «Якщо удариш, хай засохне твоя рука!» За повелінням Всевишнього бога піднята рука безумного Карчара зависла, тому що дід Коркут володів святістю, його молитва була почута. Безумний Карчар говорить: «На допомогу! Пощади! В єдинобожжі немає сумніву! Зціли мою руку; за велінням бога, за словом пророка я віддам свою сестру за Бейрека». Так він сказав, тричі підтвердив свою обіцянку, покаявся у своїх гріхах; дід Коркут помолився; з божого повеління рука безумця стала здоровою, як раніше. Він говорить: «Діду, чи даси ти мені те, чого я забажаю, щоб відпустити свою сестру?» Дід говорить: «Дамо; подивимось, чого ти вимагаєш». Божевільний Карчар говорить: «Приведіть тисячу верблюдів, які ніколи не бачили самку; приведіть тисячу жеребців, які ніколи не піднімалися на кобилу; приведіть тисячу баранів, які ніколи не бачили вівцю; приведіть тисячу псів без хвоста і без вух; ще приведіть мені тисячу бліх. Приведіть мені все, що я сказав, добре, віддам (вам дівицю); не приведете, то я тепер тебе не убив, а тоді уб'ю». Дід повернувся додому, прийшов у дім Бай-Бури; Бай-Бура-бек говорить: «Діду, чоловік ти, чи жінка?» – «Я чоловік», – сказав дід. «Як же ти тоді врятувався з рук божевільного Карчара?» Дід говорить: «Поміч божа, турбота мужів була зі мною; мені дали дівицю». Так він сказав; радісна звістка прийшла до Бейрека, його матері і його сестер; вони звеселилися, зраділи. Бай-Бура-бек говорить: «Якої плати вимагає безумець?» Дід говорить: «Проклятий безумець Карчар вимагає такої плати, якої нікому не внести». Бай-Бура-бек говорить: «Скажи, чого він вимагає?» Дід говорить: «Він вимагає тисячу верблюдів, які ніколи не бачили самку; вимагає тисячу жеребців, які ніколи не піднімалися на кобилу; вимагає тисячу баранів, які ніколи не бачили вівцю; вимагає тисячу псів без хвоста і без вух; вимагає тисячу чорних, темних бліх. «Приведеш все це – віддам свою сестру; не приведеш – не показуйся мені на очі, бо уб'ю тебе», – сказав він». Бей-Бура-бек говорить: «Діду, якщо я дістану три речі, чи дістанеш ти дві інші?» – «Так, хане мій, дістану», – сказав дід Коркут. Бай-Бура-бек сказав: «Тоді, діду, дістань псів і

Відгуки про книгу Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану - Олексій Анатолійович Кононенко (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: